Україна, під час післявоєнної відбудови, може стати двигуном амбіцій Європи щодо досягнення чистих нульових викидів до 2050 року.
Про це заявила Леся Василенко, голова підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, повідомляє Politico.
Вона пояснила, що враховуючи кількість зруйнованих промислових та енергетичних об’єктів, Україна зможе стати платформою для нових технологій, пілотних проєктів та проєктів з ВДЕ. Також Україна зможе позбутися забруднюючої спадщини, як виробнича база СРСР.
Проєкт під назвою "План Маршалла для України" – посилання на зусилля США з відновлення Західної Європи після Другої світової війни – розробляється офісом Президента Володимира Зеленського та головою парламентського комітету з питань економіки Дмитром Наталухою. Цю роботу також підтримують економісти Великобританії. Проте проєкт знаходиться на "дуже ранній" стадії.
"Очевидно, що після повернення миру ЄС та його країни-члени готові підтримати відбудову демократичної України як частину ширших міжнародних зусиль у співпраці з країнами-партнерами, міжнародними організаціями та фінансовими установами", – сказав речник Європейської комісії.
Інвестиції, необхідні для реконструкції України, ймовірно, будуть величезними. Так Міністр інфраструктури Олександр Кубраков підрахував, що російське вторгнення завдало інфраструктурі збитків на $100 мільярдів, а за оцінками Київської школи економіки, загальний втрати для економіки від війни становлять $600 мільярдів.
У нещодавньому дослідженні Центру досліджень економічної політики аналітичного центру детально описано, як реконструкція має бути спрямована на інтеграцію України з ЄС та організувати ці зусилля, як можливість зробити технологічний стрибок. Найбільшою очевидною можливістю є створення безвуглецевої економіки.
Василенко пояснила, що будинки, в які повертаються українці, мають бути відремонтовані або перебудовані з використанням найбільш енергоефективних матеріалів і технологій. Це могло б стимулювати величезну нову вітчизняну промисловість і базу навичок, які можна було б експортувати до ЄС, де не вистачає кваліфікованих монтажників теплових насосів та ізоляції.
"Знову ж таки, це можливість для України та для світу", – сказала вона.
Також Україна могла б задовольнити зростаючий попит на запчастини для електромобілів, теплових насосів або більш екологічно чисте сільське господарство, що є величезною можливістю для реформування сільського господарства в одній з країн-житниць світу.
Василекно також зазначила, що майбутні інвестиції будуть спрямовані зокрема і на екологізацію планети. Ціна зеленої реконструкції спочатку буде вищою, ніж швидка і брудна робота в швидких умовах, але донорам і Україні слід домовитися про зелене обмеження, подібне до 37% для кліматичних проектів, які ЄС поклав на відновлення після пандемії.
"Для всіх грошей, які будуть передані Україні, має бути передумова, що в них є елемент екологічної та кліматичної зміни", – сказала вона.
Василенко також планує погодити цей план з урядом Німеччини під час візиту до Берліну. Адже Німеччина дуже зацікавлена в зміні клімату та екологізації економіки.
Нагадаємо, у післявоєнний період Україна, як і раніше, дотримуватиметься заклику Європейського Союзу щодо реалізації Європейського зеленого курсу.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в Україні сформують план надрокористування на час війни та післявоєнної відбудови.