В Україні загрозливими темпами зменшується чисельність популяції річкової риби внаслідок природних чинників та діяльності людини – за останні 9 років знизилася на 70%.
Щоб уникнути переходу на імпорт до 2024 року держава має підтримувати програми селекції й відтворення риби, повідомляє Національна академія аграрних наук України (НААНУ).
Про це заявив директор Інституту рибного господарства НААН Ігор Грициняк.
Він розповів, що завдяки виділенню урядом коштів на технічне переозброєння і переорієнтацію лабораторій у 2008–2009 році, при Інституті рибного господарства НААН України були створені три нові лабораторії, а саме біотехнологій, вірусології і бактеріології, генетики і цитогенетики.
Селекційна робота дозволила вирощувати осетрових на Одещині й у Чернівцях для виробництва червоного та чорного кавʼяру.
"Нашим науковцям вдалося досягти кращого розщеплення ферментів – завдяки цьому, осетрові менше хворіють і краще ростуть. Збільшилась популяція форелі. 16 років тому по всій Україні вирощували 4 тонни, сьогодні – 10 тисяч тонн. Ми вже вирощуємо 6-8 тонн, а у перспективі – 10 тонн власної червоної ікри. Близько 5 тонн чорної ікри. Уся ця продукція реалізується всередині країни", – розповідає директор установи Ігор Грициняк.
Наразі Україна імпортує переважно морську рибу через скорочення власного вилову. Адже в Азовському морі фактично залишився лише бичок, бо решту видів було винищено через безвідповідальне, хижацьке ставлення, а Чорноморську зону зайняла РФ.
Грициняк зауважив, що потреби імпортувати ставкову рибу в Україну немає і власної популяції повністю вистачає. Окрім того цю галузь можна збільшити та експортувати рибу.
"Але інші країни захищають інтереси власних виробників. В Україні ж регуляторна роль держави знівельована. У США Мінагро за своїм значенням майже дорівнює Пентагону. А в Україні відповідне міністерство просто ліквідували. І це – при тому, що 75% доходів державного бюджету формує саме аграрна галузь", – наголосив науковець.
Експерт підкреслив, що сьогодні рибна галузь унікальна підгалузь тваринництва, яка не імпортує генний матеріал.
У складі Інституту діє єдиний селекційно-племінний центр в Україні. І наразі цей живий генетичний банк функціонує фактично без допомоги держави і галузь потребує державного захисту і підтримки програми селекції.
"Слід враховувати, що за 6-8 років продуктивність гнізда падає. Тому селекційна програма в державі має бути безперервна. Якщо ми її перервемо бодай на рік, нашу рибну галузь відкине на 7-8 років назад", – пояснює Грициняк.
Нагадаємо, у річку Дніпро випустять 2 мільйони мальків коропа та товстолоба.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в Україні штрафи за незаконну риболовлю зросли в десятки разів.
