Різке підвищення вартості послуг на вивезення та розміщення відходів зруйнує поточну систему стимулів до ефективного та легального управління відходами.
Такий висновок зробили експерти телеграм-каналу "Енергетика під куполом", проаналізувавши законопроєкт №6345 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння екологічного податку при управлінні відходами". (Автор – народний депутат від ПП "Слуга народу" Олег Бондаренко).
Цей законопроєкт передбачає суттєве збільшення ставок екоподатку на розміщення відходів (у 3 – 13 разів). Його автори пропонують протягом 9 років поступово збільшити рівень податків залежно від класу небезпеки відходів. Найнебезпечніші, ті, що належать до першого класу, на податковий максимум мають вийти вже до початку 2024 року.
Ця ж процедура передбачена для винесених в окремі пункти приладів, що містять ртуть та елементи з іонізуючим випромінюванням (у 2024 за них доведеться платити майже по 2 600 гривні за одиницю, зараз – 865), та люмінесцентних ламп, чия "вартість" має зрости з нинішніх 15 грн за одиницю аж до 166 гривень.
Експерти "Енергетики під куполом" вважають, що для такого підвищення вартості немає необхідного фінансово-економічного обґрунтування. Вони кажуть, що, у разі їхнього затвердження, вже з 2024 року нові ставки екоподатку створять суттєве додаткове податкове навантаження на його сумлінних платників. При цьому законопроєкт не враховує наявність у великих промислових підприємств інших екологічних зобов’язань та цілей, які потребують значних обсягів фінансування.
А зважаючи на те, що нова підвищена ставка буде застосована і щодо побутових відходів, це може призвести до значного зростання вартості вивезення таких відходів, що вдарить по кишені безпосередньо кожного з громадян України.
Експерти також зауважують, що у законопроєкті відсутні стимули для переробки відходів та зниження обсягів їхньої генерації.
Тим часом автори законопроєкту вважають, що збільшення екоподатку на відходи вже саме по собі спонукатиме до зменшення їхніх обсягів. Вони кажуть, що країни ЄС демонструють сталу залежність між збільшенням ставок податку та збільшенням обсягів відходів, які прямують на спеціалізовані переробні підприємства. Наприклад, зростання екологічного податку в Польщі з 33 € за тонну в 2018 році до 40 € у 2019 році супроводжувалось зменшенням частки захоронених відходів з 42% 2018 року до 30% 2019-го.
Тут слід зауважити, що навіть при виході на податковий максимум, передбачений законопроєктом, переважна більшість українських відходів оподатковуватиметься за ставкою 53 або 88 грн за тонну. При цьому собівартість переробки у нас навряд чи виходитиме принципово нижчою, ніж у ЄС.
Тобто, в переважній більшості випадків не випадає розраховувати на те, що впровадження високого екоподатку автоматично простимулює переробку відходів.
Не називаючи конкретні вади законопроєкту, заступник голови парламентського екологічного комітету нардеп Олександр Маріковський на своїй сторінці у ФБ вказав його як свідчення некомпетентності його автора, очільника екокомітету Олега Бондаренка. Сталося це на тлі конфлікту, що виник у Комітеті довкола підготовки закону "Про відходи".
Раніше ЕкоПолітика вже подавала експертну думку про те, що підняття екоподатку не розв'яже проблеми промислових відходів.
