Водночас у цих законодавчих ініціативах містяться неоднозначні пропозиції, які можуть нівелювати усі вищезгадані позитивні новації. Мова йде про підвищені вимоги до змісту звітів з ОВД, які призведуть як до збільшення строків здійснення ОВД, так і створюватимуть підстави для упередженого ставлення з боку органів влади.

Відповідно до чинного законодавства та з урахуванням практичного досвіду бізнесу, процедура ОВД триває не менше 120 календарних днів.

Умовно процедуру ОВД можна розділити на 6 основних етапів: 1) внесення повідомлення в Єдиний реєстр, 2) публікація повідомлення у ЗМІ та його розміщення у публічно доступних місцях, 3) підготовка звіту з ОВД, 4) внесення звіту в Єдиний реєстр та оголошення про початок громадського обговорення такого звіту, 5) ознайомлення громадськості зі звітом з ОВД та прийом зауважень, 6) підготовка та оприлюднення звіту про громадське обговорення та видача висновку з ОВД.

Законопроєктами №5766 та №5766-1 зміни у процедуру ОВД вносяться на четвертому етапі.

Так, пропонується запровадити попередній аналіз звіту з ОВД протягом 15 днів, у результаті чого Міндовкілля визначатиме необхідність або відсутність необхідності надання підприємством додаткової інформації до звіту з ОВД. При цьому абсолютно виправданою є необхідність надання додаткової інформації у разі виявлення помилок у звіті з ОВД, що можуть істотно змінити результати ОВД, відсутності інформації за одним чи більше розділами звіту з ОВД або підприємством не виконані в повному обсязі умови щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації – тобто у випадку недотримання чинного законодавства про ОВД. До того ж таку оцінку відповідності можна було б зробити протягом 3 днів.

Тим часом автори пропонують оцінювати достатність поданої у звіті з ОВД інформації за рахунок інших критеріїв, які не передбачені чинним законодавством, а от збір такої інформації може тривати роками. Наприклад, дані щодо впливу на біорізноманіття, особливо на територіях Смарагдової мережі, вимагає проведення великого обсягу досліджень, що потребує значного часового проміжку для виконання та збільшення фінансування інвестиційного проєкту.

За великим рахунком, такого роду дослідження, за умови ухвалення законопроєктів №5766 та №5766-1 в поточній редакції, перекладатимуться державою на бізнес.

До слова, схожі вимоги є в Загальних методичних рекомендаціях з підготовки звіту з ОВД, які були розроблено та затверджено Міндовкілля на початку цього року. Документ має суто рекомендаційний характер, але пропонованими законопроєктами деякі його суперечливі положення пропонується легалізувати.

Ще на етапі розроблення рекомендацій представники Європейської бізнес-асоціації звертали увагу на те, що відповідно до чинного законодавства про охорону навколишнього природного середовища, функції організації та здійснення моніторингу стану довкілля та забезпечення доступу до екологічної інформації покладено на відповідні органи державної влади. Фактично така інформація має бути в наявності у територіальних органах державних обласних адміністрацій або органах місцевого самоврядування. Однак, як зазначають компанії, запитувана інформація є нерелевантною або некоректною та інколи її отримати неможливо з огляду на відсутність даних.

Те саме стосується й пропозиції надавати додаткову інформацію щодо впливу планованої діяльності на території природно-заповідного фонду, інші природоохоронні території, визначені для збереження відповідно до міжнародних договорів – території так званої Смарагдової мережі. По-перше, отримання такої інформації бізнесом самостійно неможливе, адже компанії не мають права здійснювати будь-які дослідження на територіях, які їм не належать або не знаходяться у користуванні. По-друге, наразі у Верховній Раді України розглядається законопроєкт №4461, який має комплексно врегулювати питання управління територіями Смарагдової мережі, які станом на сьогодні юридично жодним чином не визначено.

Таким чином, запропоновані законопроєктами №5766 та №5766-1 зміни можуть не лише створити умови щодо збільшення строків здійснення процедури з ОВД до 3 років, але й збільшити ризики зловживань при ухваленні рішень з боку уповноважених органів державної влади різних рівнів. А це, у свою чергу, пряма загроза інвестиційному клімату. До речі, реальні інвестиції прямих інвесторів в українські підприємства склали лише 744 млн доларів, що є рекордно низьким показником з 2014 року, без урахування торішньої кризи.

Тож Європейська бізнес-асоціація звертається до парламентарів з проханням внести зміни до законопроєктів з дотриманням балансу інтересів всіх зацікавлених сторін задля забезпечення економічного та сталого розвитку держави.