Україна і СОР26: які очікування від Кліматичного саміту у Глазго

Україна і СОР26: які очікування від Кліматичного саміту у Глазго

Людмила Гончаренко

Україна на СОР26 презентувала амбіційний план НВВ2 в світі, зобов’язавшись скоротити на 65% викиди парникових газів до 2030 року 

Цього року конференція держав-учасниць СОР26, що відбуватиметься з 31 жовтня по 12 листопада у Глазго, розгляне і схвалить другий цикл Національно-визначених внесків держав (НВВ2).

Наступний цикл кліматичних зобов’язань наступить лише через 5 років. За цей час людство повинно скоординувати свої дії і рішуче протистояти кліматичним змінам. 

Окрім координації дій щодо скорочень парникових викидів державами, участники СОР26 хочуть обговорити ще ряд важливих тем, а саме:

  • Розвиток нових видів мобільності з нульовими викидами, включаючи водневий та електричний транспорт;
  • Захист та відновлення екосистем, які є критично важливими стабільного розвитку агропродовольчого сектору;
  • Поступовий енергетичний перехід від вугілля та інших викопних видів палива до ВДЕ (сонячна енергетика, гідроенергетика, воднева енергетика і т.і.) ;
  • Активне озеленення та захист лісових екосистем, припиненням неконтрольованих рубок та знеліснення.
  • Справедливий розподіл фінансових зобов'язань з декарбонізації, зокрема готовність розвинутих країн виділяти щорічно $100 млрд країнам, що розвиваються у відповідності з Паризькою угодою. 
  • Підключення до процесу досягнення кліматичної нейтральності приватних фондів. 

Для України всі ті теми є вкрай важливими, зважаючи на її значні фінансові потреби і обмежені ресурси для реалізації програм, направлених на подолання наслідків кліматичних змін. 

Україна презентувала досить амбіційний план НВВ2, зобов’язавшись скоротити до 2030 року викиди парникових газів на 65% відносно 1990 року. Цей показник планується досягти впродовж наступних 10 років за допомогою розвитку ВДЕ, екомодернізації промислових і виробничих підприємств, впровадження термомодернізації будівель, поступовому переходу на електротранспорт, збільшення лісистості (зокрема, шляхом реалізації президентської програми “Зелена країна”, яка передбачає висадку в Україні одного мільярду дерев впродовж трьох років). За рівнем зазначених кліматичних амбіцій Україна стала лідером в Європі, випередивши Велику Британію та ряд країн ЄС.

Проте реалізація НВВ2 Україною потребує великих коштів, зокрема тільки вартість декарбонізації за оцінками експертів сягне 100 млрд євро до 2030 року. Аби Україна таки здійснила свій внесок у загальну справу, потрібна фінансова підтримка як зарубіжних партнерів, так і приватного бізнесу всередині країни.

У рамках конференції СОР26 відбудеться дві події за участю президента України. Перша подія – це виступ Володимира Зеленського на Саміті лідерів країн-учасниць Паризького договору, передбаченого в рамках заходу.  Друга подія – це промова президента на публічному заході українського бізнесу "Україна 2030: шлях до зеленої трансформації", який відбудеться під егідою Української асоціації бізнесу і торгівлі та її компаній-членів. На ньому президент представить порядок денний країни і те, яким чином буде формуватися її “зелене” майбутнє.

Залучення України на глобальну конференцію є сигналом, що країна готова брати на себе відповідальність за кліматичне майбутнє і її здатність бути надійним партнером для міжнародної спільноти у виконанні спільних цілей щодо декарбонізації, що сприятиме утриманню приросту глобальної середньої температури між 1,5 та 2°C.

Читайте також
Україна обговорила шляхи впровадження та фінансування НВВ3
Україна обговорила шляхи впровадження та фінансування НВВ3

Розробка другого Національно визначеного внеску нашої країни все ще триває

НВВ до Паризької угоди: які кліматичні цілі України
НВВ до Паризької угоди: які кліматичні цілі України

В Україні майже півроку нічого не відомо про оновлення Національно визначеного внеску до Паризької угоди

В Україні розробили план реалізації оновленого Національно визначеного внеску
В Україні розробили план реалізації оновленого Національно визначеного внеску

Україна має зробити свій внесок до глобальної боротьби зі зміною клімату

Екокомітет Верховної Ради підбив екологічні підсумки року
Екокомітет Верховної Ради підбив екологічні підсумки року

Під час обговорення акцентували на питаннях кліматичної політики та декарбонізації економіки