Хто відповідає за кліматичну політику в Україні та світі. Інфографіка

Хто відповідає за кліматичну політику в Україні та світі. Інфографіка gmk.center
Олена Яценьо

Створення єдиного відповідального органу дало б Україні змогу більш оперативно й ефективно працювати в цьому напрямі

У більшості країн світу за кліматичну політику, зокрема адаптацію економіки до "зеленого" енергетичного переходу, відповідає окремий спеціальний орган, тоді як в Україні розробленням кліматичної політики займається низка відомств.

Те, які органи відповідальні за кліматичну політику в Україні та світі, показано на інфографіці, яку склали експерти GMK Center.

Зазначається, що "зелений" енергетичний перехід зробив кліматичну політику одним із факторів конкурентоспроможності економіки: дешева чиста електроенергія та водень сприятимуть розвитку промисловості.

Оскільки перебудова промисловості із застосуванням нових "зелених" технологій дасть змогу успішно конкурувати на зовнішніх ринках, то зростає роль держави, адже для стимулювання інвестиційних процесів необхідна саме її участь.

Формування стимулювальної кліматичної політики є кроссекторальним завданням, що вимагає залучення цілої низки державних інститутів. Крім міністерств, відповідальних за охорону довкілля, це міністерства економіки, закордонних справ, енергетики, органи, відповідальні за роботу з МФО, за залучення інвестицій тощо.

У багатьох країнах світу за розроблення кліматичної політики відповідає один орган. Йдеться про комітет або комісію, що складається з представників різних державних інститутів.

Згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України від 06.12.2017 №878-р, за розроблення і схвалення "Стратегії адаптації до зміни клімату України на період до 2030 року" відповідають Міндовкілля, Мінекономрозвитку, Міненерго, Мінрегіон, МінАПК, Мінфін.

На думку експертів, створення єдиного відповідального органу дало б змогу більш оперативно й ефективно працювати в зазначеному напрямі з огляду на стратегічну важливість цього питання для економіки України.

Раніше ЕкоПолітика розповідала про екологічну політику Європейського Союзу. Зокрема, про те, що являє собою "Європейський зелений курс", яка його мета та основні напрями, а головне — як він зачіпає Україну.

Читайте також
Війна, інвестиції та декарбонізація: Україна готує понад 70 заходів у межах COP31
Війна, інвестиції та декарбонізація: Україна готує понад 70 заходів у межах COP31

Викиди, спричинені воєнними діями, співставні з викидами цілих країн

В Україні створили першу національну лабораторію з виявлення азбесту
В Україні створили першу національну лабораторію з виявлення азбесту

Попередньо було розроблено стандарти виявлення та моніторингу вмісту азбесту

Генерація українських СЕС до кінця 2026 року може зрости на 2 ГВт
Генерація українських СЕС до кінця 2026 року може зрости на 2 ГВт

Близько 80% усіх нових установок – це невеличкі СЕС, встановлені для власного споживання