У Дніпропетровській області самовільники без дозволів масово будують дамби на річці Самара, чим порушують її течію.
Частину з них виявила поліція спільно з екологічною інспекцією, повідомляє "Суспільне". За словами правоохоронців, дві з них усунули за допомогою спецтехніки, однак вище за течією вони все ще є.
Зі свого боку, голова громадської екологічної ради при облдержадміністрації Микола Терещук зазначив, що нині на річці Самара лишається дванадцять самовільно збудованих дамб. Місцеві громади не хочуть розв'язувати це питання. А дамбами опікується Держводагентство.
Зазначається, що самовільні дамби звели на межі Петропавлівського та Павлоградського районів Дніпропетровської області.
Зокрема, у 2020 році місцевий житель повідомив у поліцію про те, що на межі між цими районами з’явилася самовільно збудована дамба. На місці правоохоронці виявили ще одну таку споруду.
“Нині відкрито кримінальне провадження в Павлоградському районному відділі поліції за статтею “Порушення правил охорони вод”. Проводяться слідчі дії, встановлюємо невідомих осіб. Складність у тому, що це дуже велика територія. Це ліси, посадка, степи. Наявних очевидців, свідків немає”, — розповів начальник сектору взаємодії з громадами в Павлоградському районі Ігор Качалов.
За його словами, органи місцевого самоврядування та екологічна інспекція прибрали ці дамби за допомогою спецтехніки. Нині, додав він, у Петропавлівському районі розшукують інші такі споруди. Наслідки ж усе ще відчутні нижче за течією, поблизу Богуслава.Через порушення режиму річки Самара вийшла з берегів і частково затопила ліс, що поблизу.
Водночас місцевий рибалка Олександр зауважив, що рік тому річка в цьому районі сильно обміліла.
“Можна було перейти, ногою отак переступити, і все. Тепер уже не переступиш, гарно зробили. Стало широко, кисню більше для риби”, — сказав чоловік.
Представник громадської організації рибалок Валентин Левшин також зазначив, що на Самарі лишилося ще багато самовільно збудованих дамб.
“Їх будують місцеві жителі для незаконного рибного промислу, так званих штучних ставків. Також будують фермери, які піклуються про зрошування своїх полів. Коли стояла дамба, русла заростали та замулювалися. Русло вже не має того напрямку, яке було від початку. Ці дамби не тільки впливають на водостік, вони впливають і на заростання нижніх ділянок”, — розповів представник ГО “Підводних мисливців та рибалок Дніпра” Валентин Левшин.
Кандидат біологічних наук Вадим Манюк додав: після демонтажу дамб річка вже не зможе повернутися до початкового стану, і знадобляться роки, щоб вона відновилася. Екосистема, за його словами, унаслідок такого втручання перебудовується.
“Річкова флора та фауна вимирає, болотяна може розвиватися, наприклад, і навіть процвітати якийсь період. Але загалом, найстрашніше, що в цій ситуації станеться — річка як єдина система повністю розбалансовується. Це болото не є природним, не властиве цій місцевості. Так само і пересохле русло, це катастрофа, по суті, екологічна”, — наголосив експерт.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що голова Національного екологічного центру України, а також учений секретар в Інституті геологічних наук НАН Руслан Гаврилюк розповів, що природний стан річки Дніпро змінює наявність дамб і водосховищ, які заважають самоочищенню річки.
Нагадаємо також, що в Каліфорнії (США) до 2024 року розберуть чотири найбільші дамби, щоб повернути в басейн річки Кламет популяцію лосося.
