Станом на перше півріччя 2021 року за кількістю введених вітроенергетичних потужностей в Україні перше місце й далі утримує Запорізька область, друге посідає Херсонська, а третє — Миколаївська.
Такі дані з урахуванням новозбудованих ВЕС навели в пресслужбі Української вітроенергетичної асоціації.
Зазначається також, що за першу половину 2021 року у трьох областях України було введено в експлуатацію 73 нових вітротурбін загальною потужністю 278,4 МВт, двоє з них — лідери за загальною кількістю ВЕС, а саме:
- перша черга Дністровської ВЕС загальною потужністю 40 МВт в Одеській області;
- перша черга Запорізької ВЕС загальною потужністю 98 МВт у Запорізькій області;
- друга черга Сиваської ВЕС загальною потужністю 140,4 МВт в Херсонській області, урочисте відкриття якої планується в вересні 2021 року. Отже, на початок липня на Сиваській ВЕС вже введено в експлуатацію 241,8 МВт з запланованих 250 МВт.
Отже, станом на 1 півріччя 2021 року загальна потужність вітроенергетичного сектору на материковій частині України досягла 1592,4 МВт (включно з територіями ОРДЛО).
Не меншим є вклад вітроенергетики й у питанні поставки “зеленої” електроенергії до об’єднаної енергосистеми України. Так, за даними ДП "Гарантований покупець", за перше півріччя 2021 року, вітрові станції України сумарно поставили до енергомережі
1 723, 3 млн кВт•год “зеленої” електроенергії та забезпечили електроенергією 574 439 українських домогосподарств із середньомісячним споживанням електроенергії на рівні 500 кВт•год. Коштом вітрової генерації викиди СО2 в країні за шість місяців року були знижені на 1,365 млн тонн.
Окрім того, у першому півріччі 2021 року триває тенденція до поступового збільшення одиничної потужності вітрових турбін. Середня одинична потужність нових вітрових турбін, введених в експлуатацію у першій половині 2021 року, становить 3,8 МВт, тоді як середня одинична потужність ВЕУ, встановлених в Україні з 2011 року, становить 3,4 МВт.
Стабільною залишається на вітроенергетичному ринку України й участь виробників вітроенергетичного обладнання. Так, на кінець червня у трійку лідерів виробників вітроенергетичного обладнання, турбіни яких встановлено в країні, входять данська компанія Vestas, американська General Electric та українська FWT Ukraine.
Зростання, хоча й невелике, вітроенергетичного сектору України за перше півріччя 2021 року, яке відбувається на тлі невирішеної енергетичної кризи, демонструє перспективність України як із погляду вітроенергетичного потенціалу, так і з погляду її бізнес-клімату.
В УВЕА вважають, що показники могли б бути набагато іншими, якби уряд України пішов по стопах провідних країн Європейського Союзу й обрав шлях “зеленого” енергетичного переходу.
"Сектор вітрової енергетики в очікуванні вибору держави. Близько 5 000 МВт вітроенергетичних потужностей, які станом на початок 2020 року отримали дозволи на будівництво, демонструють готовність сектору розвиватися і надалі робити свій внесок у національну економіку України. Добровільно погодившись на зменшення своїх прибутків та скорочення “зеленого” тарифу у 2020 році, інвестори в ВДЕ і надалі намагаються шукати спільну мову з Урядом України та відтерміновують позивання до міжнародних арбітражів для захисту своїх прав та ведення бізнесу за чесних “правил гри”. Деякі ж інвестори і далі продовжують інвестувати в Україну усвідомлюючи усі “ризики країни” та сподіваючись на виконання Урядом своїх зобов’язань перед ними", — йдеться в повідомленні асоціації.
Як писала ЕкоПолітика, в Україні склали топ областей із найбільшою кількістю сонячних електростанцій у домогосподарствах.