В Україні частина підприємств, які традиційно входили в ТОП-15 забруднювачів довкілля по викидах в атмосферне повітря через війну зруйновані, повністю або частково припинили свою діяльність. Металургійні підприємства скоротили виробництво і працюють на неповну потужність, проте їхні викиди і надалі загрожують здоровʼю людей та довкіллю, особливо під час розширення виробництва.
Про те, як рік війни вплинув на найбільших забруднювачів читайте далі, в матеріалі ЕкоПолітики.
Традиційно лідерами серед забруднювачів були металургійні комбінати "Імені Ілліча" та "Азовсталь" у Маріуполі, "АрселорМіттал" у Кривому Розі, а також "Бурштинська ТЕЦ" у місті Бурштин на Івано-Франківщині. Російські війська повністю зруйнували завод "Азовсталь", частково "ММК ім. Ілліча", а "Бурштинська ТЕЦ" зазнає систематичних ракетних ударів.
Після знищення промисловості Донеччини, саме місто Кривий Ріг стало найбільшим осередком промзабруднення в Україні. Адже його промисловість налічує 87 великих підприємств різних галузей, зокрема чорної металургії, машинобудівної, будматеріалів, хімічної, деревообробної тощо.
Як розповіла екологиня з громадської організації “Досить труїти Кривий Ріг” Анна Амбросова в ексклюзивному коментарі для ЕкоПолітики, за останній рік в місті зменшилася кількість викидів, адже через війну підприємства втратили значні потужності. Наразі громадськість не має доступу до відкритої статистичної інформації, тому дізнатися, як саме зменшилася кількість викидів наразі неможливо.
Найбільшим забруднювачем Кривого Рогу є металургійне підприємство "АрселорМіттал Кривий Ріг".
"У січні 2023 року “АрселорМіттал” відрапортував про довгоочікуване закриття агломераційної фабрики металургійного виробництва. ДТКР багато років наполягала на закритті цього застарілого обладнання. Підприємство не вкладало кошти в його модернізацію та постійно відтерміновувало його закриття. Попри те, що “АрселорМіттал Кривий Ріг” вже кілька разів переотримувало дозволи на викиди виробництва і в кожному з цих дозволів стояло умовою закриття агломераційної фабрики металургійного виробництва”, – розповіла Амбросова.
Наразі підприємство працює на близько 20% своїх потужностей, проте в компанії оголосили про плани щодо збільшення виробництва до 50%. Це викликало занепокоєння у екоактивістів.
Амбросова пояснила, що відновлення діяльності підприємства завжди повʼязане з надмірними викидами, допоки виробництво не “вийде на режим”.
Серед найбільш важливих кроків до екомодернізації української промисловості Амбросова назвала впровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ), що є однією з умов євроінтеграції України.
У лютому 2023 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів провело круглий стіл з представниками бізнесу та громадськості для обговорення перших трьох перекладених документів НДТМ. Ці НДТМ стосуються сучасних стандартів екомодернізації у сферах енергоефективності, виробництва чавуну, сталі, цементу та вапна. Проте, представники міжнародного бізнесу, як, наприклад “АрселорМіттал” пручаються цим процесам через значні витрати на впровадження НДТМ та з острахом ставиться до екомодернізації.
“Більша частина процесів та технологій які передбачені НДТМ не є дуже затратними та мали б давно підтримуватися на українських підприємствах, адже вони були і в наших нормативних документах і були умовою здійснення діяльності під час отримання дозволів на викиди”, – підкреслила екологиня.
Серед таких технологій вона назвала:
- надійне пилопригнічення;
- зрошення доріг;
- транспортування сипучих матеріалів накритими.
Амбросова зазначила, що ці процеси не є для України новими, а для підприємців – нездійсненними.
Вона також наголосила, що в довкіллі все повʼязано і викиди в повітря згодом осідають, забруднюючи ґрунти, зокрема сільськогосподарські та водні ресурси, які також зазнають негативного впливу від промисловості міста, шахт, видобування корисних копалин та хвостосховищ. Це зменшує врожайність, що в реаліях війни підвищує ризики продовольчої кризи.
Екологиня розповіла, що підприємства Кривого Рогу відводять надсолоні шахтні води в спеціальні хвостосховища, зокрема в балку Свистунова. У межвегетаційний період (в період коли рослини не ростуть та не плодоносять) ці води скидаються в річку Інгулець, яку потім промивають прісні води з Карачунівського водосховища. Проте у 2022 році через війну промивання річки не здійснили, адже пост контролю знаходиться в селі Андріївка, де на той час була лінія фронту.
Вона підкреслила, що води річки Інгулець нижче за течією використовуються для зрошення сільськогосподарських полів Херсонщини та Миколаївщини. Через те, що річку не промили вирощений на полях врожай став солонуватим.
“Це веде до збіднення та засолення ґрунтів, а також до зниження врожайності” – пояснила екологиня довготривалі наслідки.
Екопроблеми від "АрселорМітталу" не є унікальними для України. Так через діяльність сталеливарного заводу "Ілва" в італійському Таранто онкологічні захворювання серед дітей зустрічаються на 50% частіше, ніж у інших частинах регіону. Також компанію "АрселорМіттал" звинуватили в забрудненні повітря у ПАР, а екологічний менеджер ArcelorMittal South Africa Йохан Хаттінг постав перед судом у місті Вандербейлпарк за порушення природоохоронного законодавства.
Курахівська ТЕС. Наслідки обстрілу 9 лютого
ТОП-15 забруднювачів України (данні Міндовкілля):
- ПРАТ "ММК ім. Ілліча" Донецька область, Маріуполь – частково зруйновано, в окупації;
- ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" Дніпропетровська область, Кривий Ріг – виробило 23% запланованих обсягів сталі, 22,8% – прокату, планує вийде на 50% потужностей;
- Відокремлений підрозділ "Бурштинська ТЕЦ" ПАТ "ДТЕК Західенерго" Івано-Франківська область, Бурштин – неодноразово зазнавала російських ворожих атак, працівники ДТЕК систематично відновлюють роботу ТЕЦ;
- ВП "Курахівська ТЕС" ТОВ "ДТЕК Східенерго" Донецька область, Мар’їнський район, Курахове – працює не на повну потужність, знаходяться менш ніж за 20 км від лінії фронту поблизу Вугледара та систематично зазнає російських обстрілів, зокрема 9 лютого 2023 року;
- ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" Дніпропетровська область, Павлоград – працює на більш ніж 80% довоєнного рівня;
- Вуглегірська ТЕС ПАТ "Центренерго" Донецька область, Світлодарськ – знаходиться в окупації та систематично зазнає російських обстрілів;
- ПАТ "Дніпровський меткомбінат" Дніпропетровська область, Кам’янське – працює лише одна піч з наявних трьох;
- ВП Запорізька ТЕС ПАТ ДТЕК "Дніпроенерго" Запорізька область, Енергодар – в окупації;
- ПРАТ "МК "Азовсталь" Донецька область, Маріуполь – в окупації, зруйновано;
- Відокремлений підрозділ "Ладижинська ТЕС" ПАТ "ДТЕК Західенерго" місто Ладижин Вінницька область – працює на повну потужність, систематично стає мішенню російських ворожих атак;
- Трипільська ТЕС ПАТ "Центренерго" Київська область, місто Українка – працює на повну потужність, систематично стає мішенню російських ворожих атак;
- ПАТ "Запорізький меткомбінат "Запоріжсталь" Запоріжжя – знизив виробництво сталі у 3,7 раза, працює на 40-50% від потужності;
- Структурна одиниця ПАТ "Донбасенерго" "Слов’янська ТЕС" Донецька область, Слов’янськ та місто Миколаївка – тимчасово призупиняла роботу, періодично зазнає російських обстрілів;
- ВП Добротвірська ТЕС ПАТ "ДТЕК Західенерго" смт Добротвір, Бузький р-н, Львівська область – працює, періодично зазнає російських обстрілів;
- ПАТ "Південний гірничозбагачувальний комбінат" Дніпропетровська область, Кривий Ріг – відновив роботу після 4 місяців простою, працює на близько 15% від плану виробництва.
Війна це серйозна підстава для відтермінування строків екомодернізації, але не для її припинення чи скасовування. Особливо це стосується міжнародних гігантів як "АрселорМіттал", що ведуть бізнес по всьому світу і мають можливість спрямувати надприбутки на покращення стану довкілля та здоровʼя людей місцевих громад. Післявоєнне відновлення буде обовязково "зеленим" і в енергетиці, і в сфері комунальних послуг і у промисловості.
