Воєнні дії докорінно змінюють природне середовище проживання птахів. Вирви замість полів, попіл замість лісів, постійні вибухи замість тваринного багатоголосся – все це змінює пташиний світ України. Окремим видам загрожує зникнення, інші – пристосовуються або гинуть.
Про фактор війни для пташиного світу орнітолог Максим Височин розповів медіа "Суспільне".
Системні загрози
Науковець наголошує, що оцінки впливу війни на птахів базуються на гіпотезах, які виходять із біології поведінки цих тварин. Адже точне дослідження цього впливу можливо лише в "польових умовах" – тобто в зоні бойових дій, де зараз очевидно не до спостережень за птахами.
На його думку, серед найбільш деструктивних факторів впливу варто виділити турбування та хімічні речовини.
Турбування
Мова про постійні шумові подразники, в першу чергу вибухи та спричинені ними різкі перепади тиску, які заважають нормальному життю й розмноженню. Птахи через будову внутрішніх органів гостріше та швидше реагують на них.
"У птахів є повітряні мішки, які забезпечують так зване подвійне дихання під час змаху крил. Коли під час вибуху відбувається різкий перепад тиску, ці мішки можуть розриватися. Це призводить до дуже швидких, часто фатальних наслідків — загибелі птаха", – пояснив Максим Височин.
Робота військової техніки, дронів, обстріли також можуть примусити птахів покинути гніздо, навіть якщо там вже відкладені яйця. Тобто нове потомство не з’явиться.
Руйнівні хімікати
Хімічні загрози не помітні одразу, але з часом вони впливають на весь природний ланцюг, зокрема й птахів. Через забруднення повітря й ґрунтів вони потрапляють у воду, рослини та менших істот, які стають поживою для пернатих. Саме так хімічні речовини потрапляють до їхнього організму та, за словами орнітолога, можуть мати довготривалі наслідки для цілих популяцій.
Оптоволокно
Першочергова загроза – це те, що птахи можуть у ньому заплутуватися. Після цього вони не можуть злетіти, тож фактично приречені на загибель.
У разі виявлення заплутаного птаха (і не лише в оптоволокні), науковець радить обрізати всі волокна, особливо на крилах, та відпустити тварину.
"Якщо зробити це вчасно, птахи зазвичай досить швидко відлітають самі. Але якщо птах залишався у пастці кілька днів — шансів менше: без їжі та води навіть доби вистачить, щоб він загинув — це дуже вразливі, тендітні тварини", – коментує вчений.
Зміна природних екосистем
Війна докорінно змінює природні місця проживання птахів. На це впливають вибухи, пожежі, вирви від обстрілів. Як пояснює Максим Височин, за нормальних умов природа може самовідновитися – це науковці називають сукцесією. Проте коли руйнівні чинники діють знову і знову, природі не вистачає на це часу.
"У результаті ми можемо отримати дуже серйозні зміни природних комплексів. А для птахів саме зміна середовища існування є головною причиною скорочення чисельності. Фактично війна створює всі умови для того, щоб деякі види перестали існувати на певних територіях", – наголосив орнітолог.
Непримарна загроза зникнення
Науковець говорить, що через війну з української орнітофауни можуть зникнути рідкісні степові птахи, які раніше були поширеними на Донеччині, та інші представники пернатих.
У 2020-2021 роках він проводив дослідження поблизу Краматорська, щоб порівняти ситуацію із даними до 2014 року. Зокрема, науковець намагався оцінити стан популяції орлана-білохвоста поблизу Краматорська. Зафіксовано лише двох особин, тоді як у середині 2000-х одночасно спостерігали до 20 птахів цього виду.
"Короткочасні бойові дії 2014 року в районі Святогірська, які припали саме на гніздовий, весняно-літній сезон і просто розлякали птахів. Орлан-білохвіст дуже легко піддається такому переляку: він залишає гніздову ділянку, на якій міг гніздитися десятиліттями, і більше туди не повертається", – озвучив основну гіпотезу Максим Височин.
Парк "Святі гори". Джерело: Суспільне Донбас
Іншим фактором стало прорідження лісосмуг, які раніше слугували коридорами між байрачними лісами. Там науковець зафіксував безконтрольну вирубку – старі дерева, де зазвичай гніздяться хижі птахи, зникли.
Однак кількість деяких видів після 2014 року навіть зросла. Максим Височин згадує про:
- фазана – доволі пластичний вид, поширенню якого сприяє зміна клімату;
- припутня, чия кількість загалом зростає у містах із зеленими насадженнями;
- боривітра. Цей невеликий сокіл все частіше оселяється у містах, тоді як на звичних місцях проживання – крейдяних скелях та урвищах – його все менше.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що після зникнення Каховського водосховища до Запоріжжя почали повертатися рожеві пелікани.
Про види риби, які можуть вимерти на просторах України, можете дізнатися в цьому матеріалі.
