Директор Поліського лісового офісу Олександр Кватирко незаконно передає земельні ділянки та майно на території підпорядкованих йому лісових господарств у приватну власність своїм знайомим.
Таке припущення висловили журналісти Центру журналістських розслідувань "Сила правди" у своєму матеріалі.
У чому звинувачують Кватирка
Головному лісівнику Волині закидають сприяння у проведенні декількох незаконних оборудок:
1. Виведення Ківерцівським лісгоспом із державної у приватну власність службового будинку посеред ботанічного заказника "Воротнів". Після масштабної реконструкції, як стверджують розслідувачі, тут оселилися знайомі директора. Журналісти підозрюють, що відбудова відбулася за державні кошти, але розкішний будинок на території заказника дістався його власниці за підозріло малу суму у 50 тис. грн.
2. Надання знайомій Оксані Комаровій у користування на 49 років 2,5 га лісу у Боголюбах неподалік Луцька.
3. Передача їй же у приватну власність земельної ділянки на території рекреаційної бази Любомльського лісгоспу на березі озера Світязь. Згідно з останніми матеріалами лісовпорядкування земель, ці ділянки є 52 кварталом Шацького лісгоспу, стверджують журналісти.
“Колись ці землі сумнівним чином вибули із державної власності у приватну”, – говорять вони.
4. Сприяння у набутті в приватну власність земельних ділянок лісового фонду у тому ж масиві для інших людей, знайомих Олександру Кватирку: його адвокату та місцевим бізнесменам.
Одне провадження за участі посадовця вже є
Журналісти у своєму розслідуванні стверджують, що наразі Державне бюро розслідувань відкрило провадження, де фігурує директор Поліського лісового офісу Олександр Кватирко. Йому закидають незаконне збагачення.
“За версією слідства, він записував своє майно на довірених осіб і завозив на комунальну земельну ділянку, яка знаходиться у тому ж масиві на Світязі, де ділянками володіють ряд пов’язаних із ним осіб”, – розповідають у “Силі правди”.
Що не так із садибою, яка колись була будиночком лісника
Окремо розслідувачі зазначили, що реконструкція, яку провели на території ботанічного заказника “Воротнів”, зі збільшенням площі будинку, а також облаштуванням басейну на території, є абсолютно незаконною. Вони розповіли, що у жовтні 2019 року Луцька прокуратура навіть відкрила кримінальне провадження за фактом самочинного будівництва на самовільно захопленій земельній ділянці у ботанічному заказнику, однак згодом справу закрили.
"Ця садиба розташована в межах об'єкта природно-заповідного фонду. Не в садибі викопали басейн, а на території природно-заповідного фонду. У заказнику немає функціонального зонування, немає визначених меж, де можна було б дозволити якесь будівництво. Вся територія є особливо цінною. Навіть якщо планувалася реконструкція житлового приміщення, то вона мала б бути в межах саме тієї території, яку займала попередня будівля. Вона не могла збільшитися у ширину, лише у висоту. І тим паче не могла розростися в басейн та інше. Збитками мала б зайнятися волинська екоінспекція", – зазначила екологиня ГО "Українська природоохоронна група" Катерина Філюта.
А ось у Державній екологічній інспекції жодних проблем із незаконним будівництвом на території об'єкта природно-заповідного фонду не бачать. Перший заступник начальника Держекоінспекції у Волинській області Олександр Ткачук у спілкуванні з журналістами припустив, що жителі маєтку мали право облаштувати басейн посеред заказника.
Він розповів, що коли в лісгоспі проводиться лісовпорядкування, там окремо відображають територію "садиба", де мають право користуватися житловим фондом працівники держлісгоспу чи колишні працівники лісгоспу. І якщо є проєкт будівництва на її території, то можна будувати будь-що.
У ДП “Ліси України” та Поліському лісовому офісі на запит журналістів щодо садиби не надали жодних пояснень.
Днями ЕкоПолітика розповідала, що, за версією ЗМІ, на Чернігівщині незаконні рубки “кришує” полковник поліції.
Про те, що думає з приводу лісової реформи та корупції у галузі очільниця Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук, читайте в ексклюзивному інтерв’ю, яке вона дала ЕкоПолітиці.