Екоактивісти з “Української природоохоронної групи” звинуватили лісову галузь в дезінформації щодо негативного впливу старих лісів на біорізноманіття та зміну клімату.
Вони вважають, що користуючись війною, українська влада збільшує обсяги рубок лісу, в першу чергу старого, в півтора раза, повідомляє УПГ у Facebook.
“Питання старих лісів десятиліттями досліджується в західних країнах. Результати досліджень суперечать тезам українських лісівників. Тому пояснюємо, як українські лісові чиновники маніпулюють, розказуючи про "перестійні" (тобто старі) ліси”, – йдеться в матеріалі.
Екоактивісти пояснили, що лісівники називають ліс стиглим або перестійним (перестиглим) в економічному сенсі. Тобто це дерева, деревина яких коштує найбільше, адже з часом вона починає “псуватися”, що зменшує її вартість. Однак біологічна (природна) стиглість – це максимальний вік до якого доживає дерево. Наприклад:
- сосна звичайна досягає біологічної стиглості у 400 років, а "лісівничної" – у 81;
- дуб – у 600 років, а "лісівничної" – у 101.
“Дерева можуть жити набагато довше, ніж їм відводять лісівники”, – наголосили автори.
Вони також підкреслили, що старі ліси є дуже стійкими до шкідників та хвороб.
В матеріалі зазначили, що перестійні штучні ліси (передусім монокультури) можуть бути чутливі до хвороб, шкідників та навіть масово всихати.
Адже вони створені з одновікових дерев одного виду та часто ростуть в неприродних умовах.
“Тому вони ослаблені та менше опираються хворобам чи шкідникам. Це все – наслідок застарілих уявлень, якими користувалися лісівники сто років тому (і продовжують користуватися зараз)”, – пояснили екоактивісти.
Однак вони зазначили, що природні перестійні ліси найчастіше відрізняються стійкістю до всього спектру негативних факторів. Вони різноманітні на видовому та генетичному рівнях. Якщо якісь старі дерева гинуть, молоді швидко займають вільні місця, навіть якщо загинуть всі дерева конкретного виду.
В матеріалі підкреслили, що на стійкість лісів впливає їхній розмір та те, з чим вони межують. Навіть природний старовіковий ліс оточений штучною монокультурою буде менш стійким через крайовий ефект. Якщо ж природня ділянка маленька або фрагментована, цей ефект може призвести до її втрати.
Окрім того, природні старі ліси надважливі для запобігання зміні клімату та можуть краще адаптуватися до нових умов.
Екоактивісти розповіли, що існує уявлення, що старі ліси поглинають стільки ж вуглекислого газу, скільки й вивільняють. Найчастіше це неправда. Перестійні ліси дійсно поглинають відносно менше вуглекислого газу, ніж молоді штучні ліси, дерева в яких швидко ростуть. Однак вони зберігають вуглець, поглинутий з атмосфери, в лісовій підстилці та ґрунті.
“Старі ліси утримують значно більше вуглецю, ніж молоді штучні ліси. Найбільші його обсяги зберігаються у природних малопорушених лісах. Будь-які рубки в природних лісах – що суцільні, що вибіркові – неодмінно призводять до вивільнення в атмосферу вуглецю, що зберігався у лісовому ґрунті. Тому будь-які розмови про те, що для клімату корисно зрубати старі ліси – абсурд”, – наголосили автори.
Вони також розкритикували твердження, що в старих лісах зменшується біорізноманіття.
“Було б цікаво побачити хоча б одне дослідження, котре свідчить, що у старих лісах знижується біорізноманіття. Безліч наукових публікацій та здоровий глузд допомагають дійти до протилежних висновків. Масштабні рубки, які зменшують площі старих лісів, є однією з головних причин деградації лісового біорізноманіття”, – написали вони.
Екоактивісти пояснили, що старовікові ліси – провідний фактор у збереженні біорізноманіття. Адже в них зустрічаються сотні видів тварин, рослин, грибів та лишайників, яких немає у молодих посадках. Так великій кількості птахів та ссавців потрібні старі дуплясті дерева, тварини копають нори у вивертах, які залишають дерева, що падають.
“Безліч живих організмів не можуть існувати без достатньої кількості мертвої деревини. Кора та порожнини в старих деревах слугують помешканням для багатьох тварин. Також старі дерева добре утворюють мікоризи з грибами. Тому багато видів грибів зустрічаються лише в старих лісах, – підкреслили вони. – Не дивно, що більшість таких видів – рідкісні та зникаючі, вони охороняються Червоними книгами багатьох країн.”
В повідомленні також додали, що позитивний вплив на біорізноманіття, як показують дослідження, починає з’являтися в ялинових лісах у віці 80-90 років. В той час, вік стиглості ялини, на думку лісівників, визначається як 51-60 років в експлуатаційних лісах та 61-70 в інших лісах.
Нагадаємо, екоактивіст та військовий Андрій Плига розкритикував заяву міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця щодо марності та негативного впливу мертвої деревини на здоровʼя лісу. Він звинуватив Стрільця та його команду у некомпетентності.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, голова Держлісагентства Юрій Болоховець заявив, що українські ліси не будуть бездумно пущені під сокиру, адже є наявний деревний ресурс для нормального проходження опалювального сезону.
