Лише в жовтні Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства видало ліміти на проведення санітарних рубок на 195 га земель заповідного фонду. Екоактивісти з КЕКЦ переконані, що це лише прикриття для комерційної заготівлі лісу, тож оскаржуватимуть дії замміністра Ігоря Зубовича в суді.
В Київському еколого-культурному центрі наполягають – подібні дії є незаконними, шкідливими для дикої природи та загалом іміджу національних парків.
Природозахисники додають, що за підготовку дозвільних документів відповідальні заступник Ігоря Зубовича Роман Романік, а також директор департаменту природно-заповідного фонду Едгар Токар.
Видані у жовтні ліміти дозволили вирубати дерева в наступних національних парках – Мезинський, Кармелюкове Поділля, Білоозерський та Гетьманський. Також йдеться про заказник "Дніпровські пороги" та паркову пам’ятку ім. Декабристів.
Екоактивісти зазначають, що зазвичай дерева знищують не лише в господарській зоні, а й в охоронній зоні регульованої рекреації, де вирубка знищує дику природу. Посилаючись на дані Червоної книги, вони додають, що такі роботи можуть сприяти знищенню 89 видів фауни та 33 видів флори. Також вони є порушенням Бернської конвенції, до якої Україна приєдналася у 1996 році.
"Вибірковими та іншими рубками, на які Міндовкілля дає ліміти національним паркам, заказникам і заповідникам, ці червонокнижні види знищуються. Виходить справжній абсурд – національні парки, біосферні заповідники, заказники самі знищують те, заради збереження чого вони створювалися", – пише директор КЕКЦ Володимир Борейко.
Прикриття для комерційної заготівлі
Екоактивісти запевняють – справжньою причиною видачі лімітів є не оздоровлення лісу, а його комерційна заготівля.
"Санітарні рубки є узаконеним способом проведення дрібного розкрадання деревини в особливо великих розмірах або здійснення комерційної заготівлі в інтересах лісокористувача, але на шкоду лісу", – додає екозахисник.
Дозвіл на неефективні заходи
Офіційна причина, за якою нацпарки отримують дозвіл на знищення дерев, – боротьба із короїдом. Проте, якщо подивитись на цифри, то вони свідчать про неефективність подібних заходів.
Природозахисники звернули увагу, що обсяги подібного оздоровлення лісу за вісім років зросли вдвічі. Якщо розглянути національні парки окремо, то зростання показників – в межах 2-6,7 разів. В КЕКЦ переконані, що якщо кількість рубок зростає, це аж ніяк не свідчить про те, що знищення пошкоджених дерев допомагає боротись із жуками.
Шкода дикій природі та світовий досвід
Чи треба так радикально боротись з короїдом? Досвід Баварського лісу в Німеччині засвідчує, що ні. В КЕКЦ розповідають, що там екологи вважають напад короїда чинником формування природного лісу.
"Утворений валежник повинен залишатися в лісі, оскільки він стає середовищем існування для багатьох видів тварин і рослин. Короїд природним чином готує ґрунт для нового, різноманітного і стабільного лісу, адаптованого до змінених умов", – доповнює директор КЕКЦ.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що Київський еколого-культурний центр звернувся до генпрокуратури з приводу видачі колишнім Міндовкілля лімітів на вирубку дерев без обмежень в сезон розмноження диких тварин.
Також КЕКЦ детально розповів про шкоду довкіллю, яку, на його думку, завдала колишня очільниця міністерства Світлана Гринчук.
