З 9 жовтня аграрії мусять отримувати дозволи на виготовлення компосту: які ризики це несе

З 9 жовтня аграрії мусять отримувати дозволи на виготовлення компосту: які ризики це несе shutterstock

Ганна Велика

Фахівці знайшли чергову суперечність у природоохоронному законодавстві

З 9 жовтня для виготовлення компосту з гною потрібно оформлювати дозвіл на обробку відходів та замовляти оцінку впливу на довкілля (ОВД). Отримання цих документів затягнеться приблизно на рік та орієнтовно коштуватиме 1,5 млн грн. Без них сільгоспвиробник опиняється поза законом.

Про це попередили в Асоціації професіоналів довкілля (PAEW).

Фахівці пояснили, що відповідно до закону України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною", прийнятого у 2015 році, утворювач має право зберігати, обробляти та вносити в поля органічне добриво без додаткових дозвільних документів.

Але йому суперечить ст. 2 закону України "Про управління відходами", прийнятого у 2022 році. У ній зазначено, що “дія цього Закону не поширюється на побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, обіг яких регулюється законом України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною", крім тих, до яких застосовуються операції спалювання, захоронення або які використовуються для біогазу та компосту”.

Відповідно гній, який використовується для компостування або виробництва біогазу, тепер стає відходом і на нього розповсюджуються всі вимоги закону про управління відходами. Тобто для того, щоб легально виготовляти компост з гною, тепер потрібно оформлювати дозвіл на обробку відходів. Для цього попередньо необхідно розробити ОВД.

За словами фахівців, приблизний термін оформлення всіх цих дозвільних документів становить 1 рік, а орієнтовна вартість їхнього виготовлення – 1,5 млн грн.

“Аграрію вигідніше вносити гній, після його обов’язкового тимчасового зберігання, аніж виробляти якісний компост”, – говорять в Асоціації.

Тому PAEW звернулася до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з пропозиціями, “що дозволять хоча б тимчасово погалузево реагувати на колапс сфери управління відходами”:

  1. Скасувати необхідність отримання дозволу на обробку відходів для гною, що використовується в процесі компостування та виробництва біогазу.
  2. Скасувати необхідність отримання ОВД на компостування гною.
  3. Скасувати необхідність обов’язкової реєстрації органічного добрива з компосту.

Для обґрунтування своєї позиції спеціалісти навели такі аргументи:

  • компостування гною є природним процесом і не повинно розглядатися як шкідлива діяльність, яка потребує обов’язкового дозволу;
  • спрощення процедури компостування сприятиме розвитку органічного землеробства та покращенню стану довкілля;
  • в сьогоднішніх важких умовах витрата величезних коштів на отримання ОВД для багатьох аграрних підприємств стала непосильним тягарем.

На початку вересня ЕкоПолітика попереджала, що через недолугу реформу галузі відходів тисячі підприємців стануть злочинцями.

Читайте також
Охороняти природу планують лише з 2033 року – експерт про стратегію євроадаптації
Охороняти природу планують лише з 2033 року – експерт про стратегію євроадаптації

До прикладу, закон про Смарагдову мережу збираються ухвалити лише у 2030 році

Як у квітні працюватиме екобус у Львові, Полтаві та Хмельницькому
Як у квітні працюватиме екобус у Львові, Полтаві та Хмельницькому

Жителі можуть безоплатно здати на утилізацію небезпечні відходи

У ЄС переробляли лише 48% з пів тонни сміття, яке припадає на кожного європейця
У ЄС переробляли лише 48% з пів тонни сміття, яке припадає на кожного європейця

У 20 з 27 країн ЄС кількість відходів на особу зросла

Екологічний вимір євроінтеграції як виклик: які практичні кроки реалізує Україна
Екологічний вимір євроінтеграції як виклик: які практичні кроки реалізує Україна

У Мінекономіки запевняють, що Україна вже наближується до євронорм у секторі управління відходами та морській стратегії