Полтавська область на рівні регіону хоч і прибрала поводження зі сміттям з екопрограми, проте залишила фонд екоподатку одним із джерел фінансування для купівлі сміттєвозів та смітників у межах іншого документа. У менших громадах використання спецкоштів на благоустрій та інженерні комунікації навіть не приховували, "зашиваючи" у інші програми.
ЕкоПолітика продовжує серію матеріалів про використання коштів екологічного податку на місцях.
Цей податок сплачують забруднювачі за різні види негативного впливу на довкілля – від викидів СО2 до складування відходів. Частково ці кошти "осідають" у державному бюджеті, проте інша їх частка поповнює спеціальні фонди з охорони навколишнього середовища у регіонах. Використання цих коштів – цільове, лише на екологічні заходи.
Проблема ж зазвичай криється у тому, що саме певна рада чи громада має на увазі під "екологією". Зазвичай, керуючись застарілими документами, регіони за рахунок екоподатку вирішують питання благоустрою та утримання систем водовідведення. Полтавська область винятком не стала.
"Екологічність" в уявленні обласної ради
Своє бачення у сфері захисту природи Полтавська обласна рада виклала в Регіональній програмі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки на 2022–2027 роки.
Її відкриває блок заходів, пов’язаних із управлінням водними об’єктами. Зокрема, йдеться про відновлення режиму річки Сула, Псел, Хорол, Ворскла та Оріль із розробкою проєктів та проведенням ОВД. Екопрограма передбачає паспортизацію малих річок, укріплення берегів та ліквідацію тампонажу самовиливних артезіанських свердловин.
Продовжує довкіллєву програму Полтавщини напрям із збереження природно-заповідного фонду. До його заходів віднесені розробка проєктів та наукових обґрунтувань для розширення й утримання об’єктів ПЗФ, резервування цінних земель, проведення екологічно-просвітницьких заходів.
Також Полтавщина планує розвивати систему моніторингу навколишнього середовища із закупівлею відповідного обладнання та організаційними заходами.
А де ж традиційні для інших регіонів сміття та каналізація? Неймовірно, але до екологічної програми вони не включені. На противагу іншим областям, чиї екостратегії ЕкоПолітика розглядала раніше, Полтавщина наважилась винести ці заходи окремо.
Тобто в документі немає великого блоку з будівництвом нових мереж водовідведення, реконструкцією очисних споруд та ремонтом насосних станцій. На Полтавщині всі ці заходи включили до регіональної програми "Питна вода Полтавщини на 2022-2026 роки". А от закупівлю смітників та облаштування сміттєзвалищ, які деякі області також зазвичай відносять до екології, тут включили до Регіонального плану управління відходами.
Проте коректна структура програми цікавить менше, ніж використання коштів екоподатку. А от у поводженні зі сміттям їх використовувати точно будуть. На сторінці 411 пункту "Можливості фінансування за джерелами" бачимо, що область планує використовувати зокрема й кошти фонду охорони навколишнього середовища у бюджетах області та територіальних громад.
Чи передбачено витрачати кошти екоподатку на каналізацію, ми не знаємо – у розділі щодо фінансування "водної" програми джерела вказані доволі загально: кошти бюджету держави (передбачені для цільового використання), області та територіальних громад. Також ресурси область може отримувати з "інших джерел, не заборонених законодавством". Спеціальний фонд, сформований за кошти екоподатку, тут не згадується.
Чи означає це, що у вирішенні проблем із інженерними комунікаціями екологічні кошти не чіпатимуть? Ми не впевнені. Залишається лише припустити, що розробники вирішили цього не уточнювати.
А яка ж ситуація у менших населених пунктах?
Програма охорони довкілля Кременчука на 2021-2025 роки надавала більш чітке розуміння джерел фінансування конкретних заходів. Розглянемо ті, де є частка грошей з фонду охорони навколишнього природного середовища.
Ось кілька спірних прикладів:
- Придбання автономної каналізаційної насосної станції, реконструкція каналізаційного колектора, переоснащення споруд приймання рідких нечистот. За виконання тут відповідальні, звісно, не екологи, а департамент ЖКГ та КП "Кременчук-водоканал". Взагалі в каналізаційному блоці – десятки заходів.
- Прочистка водовідвідних каналів. Тут разом із департаментом ЖКГ коштами розпоряджатиметься КП "Благоустрій Кременчука".
- Озеленення міста й приміських громад, інвентаризація зелених насаджень, реконструкція парку "Придніпровський".
- Придбання контейнерів для сміття й машин для збору відходів, навіть спорудження огорожі навколо полігону та розробка документів під реконструкцію сміттєзвалищ.
Звісно, є й справді довкіллєві заходи, як-от моніторинг забруднення повітря, покращення екологічного стану річок та утримання об’єктів природно-заповідного фонду. Проте у сумах виділених коштів у сміття та каналізації очевидно є перевага.
Екопрограма Великорублівської сільської тергромади охоплює лише три блоки, пов’язані зі сміттям, водними об’єктами та рослинами. До "Поводження із твердими побутовими відходами" окрім ліквідації стихійних звалищ входить розробка землевпорядної документації для сміттєзвалища. А от у розділі "Охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів" бачимо суто благоустрій – кронування дерев, видалення сухостою і, звісно, розбивку клумб та квітників.
Мачухівська сільська рада має ще коротшу програму із охорони навколишнього середовища на 2026-2030 роки. Тут обійшлись без сміття, проте не забули про озеленення громади. Закупівлю саджанців та облаштування квітників тут також віднесли до екології.
Маємо зазначити, що в обох сільських екопрограмах кошти спецфонду екологічного податку вказані як основне джерело фінансування заходів.
Вивчаючи питання використання коштів екологічного податку в регіонах, ЕкоПолітика вже аналізувала екологічні програми в Одеській, Вінницькій, Рівненській, Житомирській, Івано-Франківській, Черкаській та інших областях.
