Як війна в Україні та енергетична криза вплинули на “Fit for 55” shutterstock

Як війна в Україні та енергетична криза вплинули на “Fit for 55”

Катерина Бєлоусова

Проблеми енергетичної безпеки стимулюють якнайшвидший перехід від викопного палива до відновлюваних джерел

За перший рік реалізації програми "Fit for 55" в ЄС досягнули прогресу щодо Механізму коригування вуглецевих кордонів (CBAM), а енергетична криза та війна в Україні стали каталізаторами екологічних змін.

Проте ще не має чітких домовленостей щодо поступового скасування вільних квот на викиди вуглецю в схемі торгівлі викидами ЄС (ETS), повідомляє Sustainability.

В матеріалі зазначили, що занепокоєння європейських політиків щодо відкладання вуглецевих заходів на задній план через нові виклики поки що виявилися необґрунтованими, а законодавчі процедури все ще проходить належним чином і вчасно.

У пакеті "Fit for 55" Єврокомісія (ЄК) запропонувала детальні законодавчі кроки, які необхідно вжити для досягнення першої віхи на шляху до своєї нульової цілі до 2050 року – тобто чисте скорочення викидів парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року з рівня 1990-х років. 

Пропозиції ЄК були лише першим кроком у довгому процесі – в рамках законодавчої бази Європейського Союзу роль ЄК полягає у внесенні законодавчих пропозицій та імплементації законів, але не в розробці чи ухваленні законів самостійно.

Коли був запущений пакет “Fit for 55", передбачалося, що пропозиції будуть внесені в законодавство до кінця 2022 року. 

Проте різке зростання цін на енергоносії з середини 2021 року призвело до прискорення інфляції споживчих цін, якого не спостерігалося з 1970-х років. Також російське вторгнення в Україну в лютому 2022 року, серед іншого, підірвало світову економіку, ринки енергії та сировини.

“Стрімко зростаючі ціни на енергоносії вразили рівень життя та погіршили економічні перспективи. Політики в більшості країн ЄС були стурбовані соціальними наслідками та запровадили заходи для захисту домогосподарств від впливу”, – йдеться в матеріалі.

Окрім того, ряд урядів ЄС відкрито поставили під сумнів функціонування ETS – провідної політики Європи щодо боротьби зі зміною клімату – стверджуючи, що вона ще більше підвищує ціни на енергоносії. Так ціна на квоти на викиди вуглецю в ЄС ETS зросла з ~20 за тонну CO2 на початку 2021 року до ~90 наприкінці року, що сприяло зростанню витрат на промислове виробництво. 

Існувало занепокоєння, що такі негативні фактори знизять екологічними амбіціями, щоб утримати ціни на енергоносії на низьких рівнях, наприклад призупинять дію ETS, чи стимулюватимуть видобуток внутрішнього вугілля.

Проте проблеми енергетичної безпеки стимулюють якнайшвидший перехід від викопного палива до відновлюваних джерел. 

“У своїй ініціативі “RePowerEU” ЄС чітко дала зрозуміти, що швидкий перехід на ВДЕ відіграватиме ключову роль у зменшенні залежності від російського імпорту енергії. Зараз ЄС розглядає, чи можна збільшити частку відновлюваних джерел у кінцевому споживанні енергії до 45% до 2030 року, вище від 40%, запропонованих в грудні 2021 року в переглянутій Директиві про відновлювані джерела енергії”, – йдеться в матеріалі.

Щоб досягти цієї нової цілі, ЄС розглядає можливість використання водню як відновлюваного джерела енергії. Якщо це буде прийнято європейськими законодавцями, це зробить елементи пакету "Fit for 55" ще більш амбітними.

На тлі війни в Україні європейські політики опрацьовували 13 чітких пропозицій ЄК "Fit for 55". Однією з найбільш спірних пропозицій є Механізм коригування вуглецевих кордонів (CBAM), який є наріжним каменем кліматичної політики ЄС, що доповнює ETS. 

CBAM охопить такі галузі як цемент, алюміній, добрива, виробництво електроенергії, залізо та сталь. Однак Рада визнала недостатній прогрес у ряді сфер, зокрема поетапну відмову від безкоштовних надбавок і створення глобального кліматичного клубу. 

У грудні 2021 року ЄП представив свій проєкт звіту про CBAM, в якому виступає за швидший поетапний вихід з безкоштовних надбавок і швидше поетапне введення CBAM. Також CBAM має розповсюджуватися на такі сектори, як виробництво хімікатів, пластмас і водню, а також пропонується компроміс щодо експортних знижок. 

Міністри охорони навколишнього середовища ЄС пропонують розширити сферу ETS для охоплення автомобільного транспорту та будівель до 2026 року. 

Європейські політики також досягають повільного, але стабільного прогресу щодо інших пропозицій "Fit for 55". 

“Немає очевидних ознак того, що війна в Україні суттєво сповільнила законодавчий процес. Те саме стосується багатьох інших ініціатив, які є частиною Європейської зеленої угоди, але не є частиною пакету "Fit for 55"”, – зазначають в Sustainability.

Нагадаємо, єврокомісар заявив, що війна в Україні не може бути виправданням для затримки Green Deal.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Європарламент закликав поширити вуглецеве мито на 8 галузей.

Читайте також
Україна вже зараз має домовлятися з ЄС про відтермінування CBAM, – Каленков
Україна вже зараз має домовлятися з ЄС про відтермінування CBAM, – Каленков

До повноцінного запровадження цього механізму залишилося трохи більше року

Під CBAM підпадають 20% товарів від загального експорту України до ЄС, – експерт
Під CBAM підпадають 20% товарів від загального експорту України до ЄС, – експерт

На думку фахівців, ризики для нашої країни від впровадження нового вуглецевого мита є дуже суттєвими

Стало відомо, як компанії ЄС готуються до повноцінного CBAM у 2026 році
Стало відомо, як компанії ЄС готуються до повноцінного CBAM у 2026 році

Необхідність купувати вуглецеві сертифікати неабияк ускладнить імпорт до Євросоюзу