Під час війни Карпати стали найпопулярнішим місцем відпочинку для українців. Місцеві активісти говорять, що потік людей збільшився мінімум удесятеро. Всі ці туристи хочуть розваг, а бізнесмени-інвестори та місцеві жителі хочуть заробити на цих туристах. Тож мальовнича природа та лісові масиви стають зайвими в цьому економічному рівнянні.
Про наслідки бездумного використання Карпат написало медіа "Радіо Свобода".
Гори – не дорога
Популярна серед українців розвага, яку так завзято рекламують місцеві підприємці, насправді катастрофічна для українських гір. Колеса джипів, квадроциклів і багі перетворюють на місиво ґрунт Карпат.
Шкода від джипінгу – комплексна та руйнівна:
- Ерозія ґрунту. Механічні пошкодження шкодять рослинному покрову, який захищає землю від вимивання. Без коріння рослин через колії від коліс ґрунт втрачає захист від рясних гірських опадів.
- Ризик підтоплення. Це вже наслідок ґрунтової ерозії. Дощі розмивають колії, роблять їх усе глибшими, перетворюють на русла для потоків. Іронічно, що коли колії від джипінгу стають глибшими, екстремали розкатують у горах нові маршрути.
- Шкода для флори й фауни. Під колесами гинуть рідкісні рослини Карпат, а джипінг під час сезону тиші заважає тваринам шукати партнера для спарювання та вирощувати дитинчат.
- Забруднення. Паливно-мастильні матеріали потрапляють у ґрунт і воду.
Зоолог Ігор Дикий розповів "Радіо Свобода", що джипінг у Карпатах з’явився "завдяки" сину Януковича. Саме він запропонував перший маршрут бездоріжжям – на Петрос.
"Тоді прорубали, в буквальному розумінні, трасу між тими ялівцями, щоб можна було пройти позашляховику. Колесами зривали поверхневий шар рослинності, який корінням тримає ґрунт. Узимку випадає сніг, який навесні починає танути, і струмки починають вимивати цей ґрунт, бо вже немає коріння. І все – ерозія ґрунту", – розповів доцент ЛНУ.
Джерело: radiosvoboda.org
Брак спеціалістів
Парламент у січні 2025 року ухвалив закон про заборону джипінгу зі штрафом 17 тис. грн за порушення. Проте контролювати його виконання нікому. Багато хто з лісівників, інспекторів чи активістів служить у війську.
Тим часом бізнес зростає. Заробляють і місцеві, проте експерти переконані – основний потік доходів прямує до столиці.
"Джипи, квадроцикли, на яких їздять і шкодять природі, з Києва, Дніпра. Квадроцикл коштує не менше 15 тисяч євро. Звідки у місцевих людей тут такі гроші? Це просто привозять сюди машини, наймають людей, які катають туристів, а гроші йдуть у Київ. Хоч фірми на місці повідкривали. Заїжджають на територію парку через приватні садиби", – говорить Микола Панчук, начальник відділу рекреації Карпатського національного парку.
Вирубка лісів під будівництво
Готельні комплекси з автостоянками, садиби для ековідпочинку на горі – все це, з одного боку, приносить податки й робочі місця. Проте ціною розвитку бізнесу є знищення лісових масивів Карпат.
Сама технологія будівництва в Карпатах має бути інакшою, з урахуванням місцевої геології та опадів. Тому місцеві гуцули і мають власний архітектурний стиль, який випрацьовували поколіннями. Проте нові будівлі будують так, як на рівнині, не зважаючи на наслідки винищення навколишніх зелених насаджень.
Одним із таких масштабних і тривожних проєктів є будівництво "нового Буковелю". Гірськолижний курорт GORO Mountain Resort займе майже 1200 га. Науковці й екологи стривожені – це призведе до масової вирубки лісів, зміни ландшафту та накопичення відходів від відпочинку тисяч і тисяч туристів. Адже на курорті передбачено будівництво 25 готелів на 5500 номерів.
Боротьба з вітряками
З вітровими електростанціями ситуація взагалі кричуща – під виглядом розвитку "зеленої" енергетики зараз у Карпатах руйнують унікальні праліси на Верховинському вододільному хребті.
Планова потужність нових ВЕС – 1,5 ГВт. І для їх будівництва, подекуди з прямим порушенням процедури ОВД, винищують альпійські та субальпійські ліси Карпат.
Така ситуація лише в Україні. Екологи зауважують, що в польській і словацькій частині Карпатських гір ВЕС не будують. Адже в тих країнах усвідомлюють, що шкода для гір більша за користь від реалізації енергопроєктів.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що на полонині Руна вже збудували фундаменти для вітряків. Порушень не помічають ані Держекоінспекція, ані адміністративний суд.
