Фахівці аналітичного центру DiXi Group дослідили діяльність ЄС та України щодо впровадження цілей, повʼязаних з Європейським зеленим курсом у II кварталі 2023 року.
Попри низку успішних заходів, зокрема щодо стабілізації енергетичних ринків після кризи та розвитку довгострокових проєктів, у блоці та Україні стикнулися з певними труднощами, йдеться в огляді DiXi Group та партнерів.
Зазначається, що певна стабілізація в ЄС дозволила звернути увагу на запровадженні механізмів фінансування та деякому зменшенню інтенсивності антикризових заходів. В Україні також вдалося досягти прогресу у реформуванні сфер ЄЗК та посилити співпрацю з ЄС.
Серед позитивних тенденцій в Україні у дослідженні назвали:
- реформування схем підтримки ВДЕ-генерації;
- реформування управління відходами;
- долучення до нових механізмів співпраці із ЄС, зокрема Севільського процесу.
Аналітики також назвали ключові тенденції II кварталу 2023 року, які створюють можливості для посилення зеленого повоєнного відновлення України та співпраці з ЄС:
- стабілізація роботи енергетичних ринків, що знизило оптові ціни;
- труднощі із схваленням законодавчих актів у сфері охорони довкілля на фоні майбутніх виборів у ЄС;
- посилення співпраці ЄС із країнами-партнерами, зокрема з Україною, у сферах клімату, енергетики та охорони довкілля;
- продовження політичної дискусії щодо реформи ключових енергетичних ринків ЄС, зокрема електричної енергії та відновлюваних газів;
- розроблення нових фінансових механізмів, розширення таксономії та посилення контролю у сфері інвестиційної оцінки ESG;
- анонсування нових механізмів фінансової підтримки зеленого відновлення України (зокрема, окремого фонду у розмірі до 50 млрд євро).
Зазначається, що ключовими сферами, у яких відбулися певні реформи стали:
-
Енергетичні ринки
У II кварталі 2023 року в ЄС ухвалювали переважно вторинне законодавство щодо розвитку енергетичних ринків та їхньої декарбонізації. Водночас запропонована у березні 2023 року реформа ринку електроенергія, потребує остаточного погодження обома співзаконодавцями (Радою ЄС та Європарламентом).
-
ВДЕ
Аналітики підкреслили, що ЄС працював над поглибленням партнерств для посилення глобальних зусиль протидії змінам клімату, зокрема через розгортання зелених технологій. В цей час в Україні працювали над “рамкою” зеленого відновлення та підготовкою стійкої енергетичної системи. Так, було прийнято законопроєкт №9011-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та “зеленої” трансформації енергетичної системи”, що передбачає низку новацій у підтримці ВДЕ.
-
Енергоефективність
“У звітному кварталі ЄС продовжує працювати над покращенням системи сертифікації, маркування та екодизайну продукції, щоб збільшити її довговічність, зменшити витрати утилізації та посилити поінформованість споживачів під час їх вибору у бік екологічних товарів”, – розповіли в дослідженні.
В DiXi Group додали, що в Україні також продовжили реалізацію програм та заходів з енергоефективності. Зокрема оновленням вимог екодизайну відповідно до вимог ЄС та проєкти з покращення енергоефективності будівель. Також створено спеціальний бюджетний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації.
-
Кліматична політика
В матеріалі підкреслили, що за три місяці в ЄС ухвалили низку актів в рамках пакета Fit for 55, зокрема щодо реформи системи торгівлі викидами (ETS), механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та створення соціального кліматичного фонду (SCF).
Автори додали, що в Україні триває процес проведення первинної оцінки стану імплементації актів права ЄС, зокрема і у сфері захисту довкілля та клімату. Наразі результати оцінки недоступні широкій громадськості. Також Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів оприлюднило для обговорення рекомендації щодо розроблення регіональних екологічних програм охорони довкілля, а також запустило онлайн послугу з реєстрації установок в Єдиному реєстрі з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.
-
Охорона довкілля та зменшення забруднення
Зазначається, що інституції ЄС не змогли досягнути прогресу у схваленні важливого законодавства в сфері охорони довкілля. Очікується подальша діяльність із розроблення довкіллєвого законодавства і в Україні.
-
Управління відходами та циркулярна економіка
Аналітики підкреслили, що ЄС та Україна досягли прогресу у цій сфері. Зокрема Рада ЄС погодила низку нормативних актів про відходи у різних сферах, спрямовані зменшення негативного впливу на довкілля.
“Водночас в Україні розроблялося та було опубліковано низку проєктів актів, що мають на меті наближення до правил управління відходами в ЄС. Активна робота в цих напрямках очікується і протягом наступних звітних періодів”, – розповіли вони.
-
Фінансові інструменти
Зазначається, що в ЄС активно розвивали законодавство щодо зелених інвестицій, сприянню впровадженню зеленої трансформації на рівні держав-членів, посиленням підтримки України, а також регулярною діяльністю Єврокомісії у рамках бюджетного процесу ЄС. Пропозиції будуть надалі опрацьовуватися інституціями ЄС. Подальші моніторингові звіти відслідковуватимуть прогрес, а також надаватимуть рекомендації для українських стейкхолдерів.
Аналітики рекомендують профільним відомствам України:
- слідкувати за перебігом реформи ринку електроенергії в ЄС, зокрема щодо захисту споживачів від цінових коливань;
- враховувати досвід впровадження механізмів підтримки розгортання ВДЕ в ЄС при впровадженні нового законодавства України;
- врахувати зміну екологічного маркування в ЄС та заборону на використання загальних екологічних тверджень, як "екологічно чистий", "природний" тощо, якщо вони не супроводжуються детальними доказами;
- враховувати останні зміни в законодавстві ЄС у формуванні ефективної переговорної позиції України у майбутніх переговорах про вступ;
- посилити роботу із впровадження підходів таксономії на національному рівні та врахувати останні зміни до Таксономії ЄС й інших механізмів оцінки сталих інвестицій.
Раніше ЕкоПолітика аналізувала, як змінилася екологічна політика України за останній рік.
