Щоліта Київ фіксує нові температурні рекорди. У відповідь на зміни клімату комунальні служби та громадські організації розгортають екологічні ініціативи, що допомагають адаптувати міський простір до нових реалій.
ЕкоПолітика зібрала 5 прикладів таких нововведень, які вже запроваджені у столиці.
1. Дощові сади: вода повертається в екосистему
З 2024 року в Києві почали з’являтися перші дощові сади — особливі заглиблені клумби з дренажною системою, які збирають дощову воду, і у такий спосіб зменшують навантаження на каналізацію. Їх облаштовують у зонах, що схильні до підтоплень. Вода тут не просто зникає в трубах, а повертається до екосистеми.
Фото: kyivcity.gov.ua.
Восени минулого року у столиці облаштували вже 9 таких садів у різних районах. Вони поєднують геопластику, натуральний камінь, стійкі до надмірної вологи багаторічники, кущі й дерева. Це рішення – не лише естетичне, а й практичне, особливо в умовах аномальних опадів і перепадів температур.
Фото: kyivcity.gov.ua.
2. Парклети: громадський простір замість автівок
Парклети — це вуличні меблі з елементами озеленення, які створюють комфортні місця для відпочинку просто неба. Минулого року у Києві встановили 15 таких конструкцій, зокрема біля станцій метро "Тараса Шевченка" і "Політехнічний інститут", на Троєщині, Позняках, Дарницькій площі та інших локаціях.
Фото: kyivcity.gov.ua
Парклети не лише підвищують комфорт містян, а й обмежують хаотичне паркування, сприяють розвитку біорізноманіття та покращують мікроклімат. У міській адміністрації вже анонсували подальше збільшення їх кількості.
Фото: kyivcity.gov.ua
3. Менше косіння, більше декоративних луків
Тривалий час кияни закликали відмовитися від регулярного скошування трави у спальних районах. І хоча петиції не знаходили підтримки в Київській міській раді, громадська думка поступово вплинула на дії чиновників міста. Опитування у застосунку "Київ Цифровий" показало, що 66% мешканців проти постійного косіння різнотрав’я.
Тепер у місті почали експеримент із декоративними луками. Ці насадження потребують мінімального догляду — скошування лише раз на рік — і водночас підтримують біорізноманіття, зберігають вологу в ґрунті, а в спеку знижують температуру на вулицях.
Фото: facebook.com/oleksandr.voznyy.
У середині липня у Києві, а також у Рівному вирішили відмовитися від косіння на прибудинкових територіях, у більшості парків, скверів та інших зелених зон.
У 2024 році в Києві було 39 ділянок без косіння та 17 – із декоративними луками. У 2025-му ці площі обіцяють збільшити в десять разів. Але ефект буде поступовим: трави розростуться за 2-3 роки, а дерева – за 5.
Фото: facebook.com/oleksandr.voznyy.
4. "Живі огорожі" для тиші та чистого повітря
Ще один спосіб адаптації міста — висадка "живих огорож" уздовж доріг. Вони знижують рівень шуму, фільтрують повітря й слугують бар’єром від пилу та вихлопів. Такі зелені стіни вже з’явилися біля Міського театру, на території медмістечка на Харківському шосе, біля кінотеатру "Жовтень" і на вулиці Тарасівській.
Фото: vechirniy.kyiv.ua.
До цієї ініціативи долучаються як комунальні служби, так і активісти та мешканці.
5. Озеленення транспортних розв’язок
У 2025 році місто планує озеленювати великі транспортні вузли. Зокрема, на перетині вулиці Набережно-Рибальської з проспектами Івасюка та Бандери замість висохлого газону вже висадили хвойні дерева і забезпечили їх автоматичним поливом.
Фото: skyandmethod.com.
Окрім того, у парках і скверах столиці з’являються дерева та кущі, адаптовані до спеки та посухи: клени, липи, платани, сосни, ялини, бузок, гортензії, робінії тощо. Це дозволяє не лише покращити естетику, а й створити більш стійке до кліматичних змін середовище.
Нещодавно ЕкоПолітика повідомляла, що активісти через суд захистили від забудови територію екопарку "Осокорки" у Києві.
