Проблема глобального потепління з кожним роком стає все гострішою, а зміни клімату призводять до все більш руйнівних природних катастроф. У 2023 році світ вперше перевищив критичну межу підвищення температури на 1,52°C, а кількість викидів парникових газів продовжує зростати. На думку деяких вчених наявних зусиль з декарбонізації недостатньо і подолати кліматичну кризу можна лише за допомогою геоінженерії. Це дозволить “виграти час” для справедливого зеленого переходу.
Про особливості цієї технології читайте далі – в матеріалі ЕкоПолітики.
Геоінженерія – це навмисне широкомасштабне втручання в природні системи Землі для протидії зміні клімату.
Існує широкий спектр методів геоінженерії, які можна розділити на дві категорії – управління сонячною радіацією (SRM) або сонячна геоінженерія та видалення парникових газів (GGR) або вуглецева геоінженерія.
Сонячна геоінженерія передбачає відбиття частини енергії Сонця назад у космос. Це дозволяє протидіяти підвищенню температури, яку спричиняє парниковий ефект, завдяки:
- Посиленню альбедо – збільшення відбивної здатності хмар або поверхні землі, щоб більше сонячного тепла відбивалося назад у космос. Наприклад, для підвищення відбиття сонячних променів у віддалених районах океану пропонують розпилювати краплі морської води, або створювати бульбашки повітря у поверхневих водах;
- Космічним відбивачам – виведення на орбіту екранів, сонцезахисних екранів, які зменшать кількість сонячних променів, що досягають Землі;
- Стратосферним аерозолям – внесення у верхні шари атмосфери дрібних світловідбиваючих частинок, які відбивають частину сонячного світла до того, як воно досягне поверхні Землі.
На думку прихильників SRM, на даному етапі скорочення викидів парникових газів недостатньо для усунення кліматичного хаосу і кожне потенційне рішення має бути досліджено. Космічний екран не зменшить викиди парникових газів, однак навіть вже наявна їхня кількість утримує велику кількість тепла. Проте на думку критиків, пошкодження такого екрана призведе до стрімкого катастрофічного потепління.
nytimes.com
Вуглецева геоінженерія передбачає видалення вуглекислого газу та інших парникових газів з атмосфери. Це безпосередня протидія посиленню парникового ефекту та підкисленню океану. Хоча такі технології вже використовують, для стримування кліматичних змін вони мають бути впроваджені в глобальному масштабі. До GGR відносяться:
- Лісорозведення – глобальна висадка дерев;
- Біовугілля – "обвуглювання" біомаси та її захоронення так, щоб її вуглець був заблокований у ґрунті, наприклад закопування шматочків деревного вугілля на сільськогосподарських полях;
- Біоенергетика з уловлюванням і секвестрацією вуглецю – вирощування біомаси, її спалювання для отримання енергії та уловлювання викидів СО2;
- Уловлювання атмосферного повітря – створення великих машин, які можуть вилучати вуглекислий газ безпосередньо з навколишнього повітря і зберігати його в іншому місці;
- Підживлення океану – додавання поживних речовин в океан для збільшення первинної біомаси, яке поглинає вуглекислий газ з атмосфери;
- Покращене вивітрювання – оголення великої кількості мінералів, які будуть реагувати з вуглекислим газом в атмосфері, і зберігання отриманої сполуки в океані чи ґрунті.
- Підвищення лужності океану – розчинення гірських порід, таких як вапняк, силікати або гідроксид кальцію в океані, щоб збільшити його здатність накопичувати вуглець і безпосередньо зменшити підкислення океану.
На думку провідного кліматолога Джеймса Хансена охолодження планети – нагальна потреба. Адже людство значно порушило енергетичний баланс планети і тепер від Сонця надходить значно більше тепла, ніж випромінюється у космос.
