Президент Володимир Зеленський у грудні 2020 року анонсував розробку Україною другого Національного визначеного внеску в Паризьку кліматичну угоду. 1 квітня Міністерство довкілля та природних ресурсів винесло на громадські обговорення проєкт НВВ2.
Цей документ є архіважливим, адже саме він має чітко встановити які зобов’язання бере на себе країна щодо скорочення викидів парникових газів. Це напряму зачепить усі сфери економіки, адже потребуватиме радикальних трансформацій багатьох сфер.
ЕкоПолітика проаналізувала документ та основні цілі виконання кліматичного плану України (щоб переглянути проєкт НВВ2, доскрольте до кінця сторінки).
Передісторія проблеми
Мета кліматичної угоди, укладеної в Парижі в 2015 році, — не допустити потепління клімату більш ніж на два градуси за Цельсієм до кінця століття у порівнянні з рівнем доіндустріальної доби. Відповідно до спецдоповіді Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), потепління на 1,5 градуса і вище може призвести до довгострокових і незворотних змін і загибелі деяких екосистем.
Якщо рівень викидів СО2 не зміниться, то до 2030 року клімат Землі може стати майже таким же спекотним і сухим, яким він був 3 млн років тому, йдеться в дослідженні в журналі Національної академії наук США (PNAS). Це може привести до сильного підйому рівня світового океану і інших змін.
В міжнародних організаціях із захисту клімату вимагають більше кроків з боку держав для захисту клімату.
"Рік кліматичних катастроф та страшні попередження від провідних вчених повинні були призвести до більшого. Натомість уряди знову підводять людей, оскільки ігнорують науку та важкий стан", — зазначила виконавча директорка Greenpeace International Дженніфер Морган.
У кінці 2020 року генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй Антоніу Гутерріш назвав "драматичною" екологічну ситуацію, що склалася в світі. На його думку, світові лідери повинні оголосити в своїх країнах "надзвичайний кліматичний стан", щоб стимулювати дії щодо запобігання катастрофічного глобального потепління.
Шлях України
Україна стала однією з перших європейських країн, що ратифікувала Паризьку кліматичну угоду. Згідно зі сценарієм НВВ2, до 2030 року Україна повинна на національному рівні скоротити викиди CO2 на 65% до 2030 року порівняно з 1990 роком. Таким чином викиди парникових газів мусять становити не більше 35% від рівня 1990-го року. Україна ставить за мету досягнення кліматичної нейтральності не пізніше 2060 року.
"Для України досягнення кліматичних цілей в усіх секторальних політиках сприятиме не лише зниженню викидів парникових газів, а й створить значні економічні та соціальні можливості. Мова йде про покращення стану довкілля, зменшення рівня забруднення повітря, води, землі, що позитивно вплине на здоров’я населення, а також декарбонізацію усіх секторів економіки для їхнього конкурентного розвитку", — заявив міністр охорони довкілля Роман Абрамовський.
Водночас, в Міндовкілля визнають, що деякі трансформації в рамках НВВ2 будуть "болючими".
"Я переконана, що низка запланованих трансформацій і заходів є вкрай важливою для посилення нашої економіки та покращення якості життя людей, як-то зменшення забруднення повітря, кращі і тепліші будівлі, зручний громадський транспорт, і ще багато соціально та економічно важливих трансформацій, подекуди і болючих", — прокоментувала заступниця міністра довкілля Ірина Ставчук.
Проте, деякі експерти проаналізувавши документ вказують, що окремі сектори за планом не скоротять викиди, а навпаки — наростять. Про це на своїй сторінці у Facebook пише старший аналітик Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля" Андрій Андрусевич.
"Коротко: Проєкт НВВ-2 передбачає в цілому зменшення викидів парникових газів у порівнянні з поточним станом, але за секторами це виглядає так (% від 2018 року):
- енергетика та теплопостачання — 62
- будівлі — 89
- транспорт — 121
- постачання енергоресурсів — 87
- промисловість — 119
- с/г — 86
- відходи — 95.
Найбільший внесок у скорочення має зробити сектор енергетики та теплопостачання (71% усього скорочення, або 38 млн т СО2 е). Промисловість і транспорт — лише наростять (на 14 і 7 млн т відповідно)", — прокоментував він документ.
Аналіз трансформацій по секторах, представлених у проєкті
Електроенергетика
- збільшення виробництва відновлювальних джерел енергії сонця та вітру з доведенням їх частки до 30% в електроенергетиці;
- активний розвиток нової високоефективної та високоманеврової газової генерації і акумулюючих потужностей;
- скорочення вугільних ТЕС;
- поетапне закриття вугільних шахт, що має відбуватися в комплексі з програмами трансформації вугільних регіонів.
У 2018 році кінцевий обсяг виробництва електроенергії та тепла склав близько 21 млн т н.е., з загальним обсягом викидів ПГ близько 99 млн т CO2-екв. або 36% від рівня викидів 1990 року. До 2030 р. викиди в секторі виробництва енергії та тепла повинні зменшитися приблизно на 38%, досягнувши 61 млн т CO2-екв. або 23% від рівня 1990 р. Для досягнення таких скорочень протягом наступного десятиліття будуть потрібні інвестиції у розмірі 26 млрд євро, більша частина з яких (20 млрд євро) припаде на нові генерувальні потужності.
Теплопостачання
- збільшення обсягів виробництва тепла з використанням біопалива на 30%;
- модернізація систем центрального опалення.
Для досягнення цілі щодо зменшення викидів ПГ у цьому секторі має збільшитись частка відновлюваних джерел енергії на ТЕЦ з 14% до приблизно 18% у 2030 р. з абсолютним збільшенням тепла, виробленого з біопалива, на 30% (до 6 ТВт∙год у 2030 р.).
Крім того, НВВ2 передбачає модернізацію об'єктів теплопостачання. Таким чином, викиди від ТЕЦ зменшаться з 16 млн т CO2-екв. у 2018 році до близько 13 млн т CO2-екв. у 2030 році.
Загалом НВВ2 прогнозує 20 млрд євро інвестицій у відновлювані джерела енергії. Серед цих інвестицій 80% (16 млрд євро) має бути витрачено на будівництво нових об'єктів з виробництва електроенергії та 20% (4 млрд євро) для збільшення використання біомаси котельнями та ТЕЦ. Ще 5 млрд євро потрібно буде інвестувати у будівництво нових газових електростанцій та модернізацію старих теплоелектростанцій.
Промисловість
- зменшення вуглеємності та енергоспоживання на одиницю виробленої продукції;
- модернізація промислових підприємств відповідно до найкращих доступних технологій.
У 2018 році на промисловість припадало 75 млн т CO2-екв викидів парникових газів. Це на 66 % менше ніж у 1990 році. НВВ2 України передбачає можливість збільшення викидів ПГ до 89 млн т CO2-екв (-61 % від рівня 1990 року) промисловістю до 2030 року і це складатиме 22 % від загального скорочення викидів ПГ в країні.
Порівняно з 2019 роком викиди ПГ у 2030 році можуть збільшитися на 16 %, що буде обумовлено щорічним економічним зростанням на 3,8 %, в той же час, середньорічне (валове) підвищення ефективності в промисловості на 1,5 % запобігатиме сильному збільшенню викидів ПГ. Для недопущення збільшення викидів ПГ в промисловості на більш як 16%, потрібні будуть інвестиції на рівні 37 млрд євро протягом 2021-2030 рр.
Лісове господарство
- збільшення лісових територій на 1 млн га;
- перехід до сталого лісокористування.
Сукупно викиди ПГ від сектору поступово зростали з 1990 року, з рівня — 21,5 млн т СО2- екв. поглинання ПГ до рівня +0,3 млн т нетто викидів ПГ у 2019 році. Обсяги поглинання викидів ПГ лісовим фондом в порівнянні з 1990 роком зменшились лише на 8 %, тоді як як викиди від ріллі стабільно зростали з 31,3 млн т СО2-екв. у 1990 році до 50 млн т СО2-екв. у 2019 році. НВВ2 пропонує сукупне зменшення викидів ПГ на 9,4 % та досягнення поглинання викидів ПГ у секторі на рівні –9 млн т СО2-екв. Для досягнення цілі сукупні витрати мають становити приблизно 3 млрд євро протягом 2021-2030 рр.
Житлово-комунальний сектор
- термомодернізація будівель на рівні 1,3% від загального обсягу будівель в Україні щорічно;
- встановлення високоефективних котлів;
- заміна викопних джерел енергії на відновлювані;
- зведення нових будівель з близьким до нуля рівнем енергоспоживання.
Викиди ПГ у секторі будівель у 2018 році склали 28 млн т СО2-екв., з яких 89 % припадали на житлові будівлі, а 11% – на громадські та комерційні будівлі. Ціль НВВ2 передбачає скорочення викидів ПГ будівлями до 25 млн т СО2-екв. у 2030 році, що становить 25% від рівня 1990 року. Для досягнення цієї мети загальні витрати складатимуть приблизно 1,3 млрд євро щорічно. Крім того, щороку потрібно 340 млн євро для заміни та оновлення існуючих індивідуальних котлів та систем опалення в будівлях. Таким чином, загальні витрати до 2030 року становитимуть приблизно 16 млрд євро.
Транспорт
- досягнення частки реєстрації електромобілів від усіх автомобілів на рівні 15%;
- збільшення частки використання біопалива;
- розвиток низьковуглецевого громадського транспорту, а також залізничного та водного.
У 2018 році у цьому секторі викиди ПГ становили 35 млн т CO2-екв, 71% з яких припадає на автомобільний транспорт, 12% на транспортування газу та 17% на позашляховий транспорт.
Ціль НВВ2 передбачає, що рівень викидів ПГ у 2030 році не перевищить 42,2 млн т СО2-екв. у транспортому секторі, що становить 38% від рівня 1990 року. Для досягнення такої цілі, необхідно щоб загальні витрати у цьому секторі до 2030 року становили щонайменше 3 млрд євро.
Ці фінансові потреби включають державні субсидії, наприклад, для стимулювання розвитку електромобілів, однак не включають витрати на придбання приватного та громадського транспорту.
Сільське господарство
- збільшення використання технологій мінімального або нульового обробітку грунту;
- перехід на добрива з повільним вивільненням речовини;
- збільшення частки земель органічного виробництва до 3%;
- збільшення виробництва та використання біогазу;
Викиди ПГ у секторі "Сільське господарство" у 2018 році склали 44,2 млн т СО2-екв., що на 49 % менше ніж у 1990 році, та на 10 % більше ніж у 2015 році. Відповідно до планів НВВ2 викиди ПГ в секторі скоротяться до 38 млн тон СО2-екв. у 2030 році, що відповідає скороченню на 14 % відносно 2018 року та на 56 % від рівня 1990 року. Для досягнення даної цілі сукупні витрати мають становити приблизно 6 млрд євро протягом 2021-2030 рр.
Управління відходами
- впровадження найкращих практик в ієрархії поводження з відходами;
- утилізація метану з твердих та рідких відходів.
Викиди ПГ у секторі у 2018 році склали 12,2 млн т СО2-екв., що на 2% більше ніж у 1990 році, та на 1% більше ніж у 2017 році. Основними джерелами викидів ПГ в даному секторі є викиди метану від сміттєзвалищ та процесів обробки стічних вод. Відповідно до планів НВВ2 викиди ПГ в секторі "Відходи" скоротяться до 11,6 млн т СО2- екв. в 2030 році, що відповідає скороченню на 5 % від рівня 2018 року або на 2,5 % від рівня 1990 року. Для досягнення даної цілі сукупні витрати мають становити приблизно 2 млрд євро протягом 2021-2030 рр.
Згідно з пояснювальною запискою до НВВ2, мова йде скорочення викидів усіх парникових газів, що не охоплені Монреальським протоколом, – двоокис вуглецю (CO2), метан (CH4), закис азоту (N2O), гідрофторвуглець (HFC), перфторвуглець (PFC), гексафторид сірки (SF6), трифторид азоту (NF3).
"З 1990 року в Україні спостерігається суттєве скорочення викидів парникових газів. За даними Національного кадастру
антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990–2018 рр., загальний обсяг
викидів ПГ в Україні у 2018 році складав 341,9 млн т CO2- eкв., що становить 38,7 % від рівня 1990 року. Поточний рівень викидів ПГ зумовлений здебільшого ресурсомісткою промисловістю, що залишилася в Україні після розпаду СРСР, яка має високі питомі викиди ПГ. Крім того, такі сектори промисловості, як виробництво сталі, цементу та інших будівельних матеріалів мають значну кількість виробничих відходів, а тому потребують технологічної модернізації із залученням додаткової фінансової підтримки", — відзначають автори документу.
Водночас, експерти вказують, що у проєкті НВВ2 чітко не регламентовано, яким чином буде забезпечуватися фінансова підтримка на модернізацію підприємств. За словами представників Європейської бізнес Асоціації, у запропонованих сценаріях моделювання НВВ2 практично відсутні пропозиції щодо потенційного механізму фінансування заходів в рамках досягнення кліматичних цілей. Тож питання "Де взяти гроші?" все ще лишається відкритим...
