Впровадження регламентів REACH і CLP в Україні: які зміни чекають на бізнес і чому реформа вже четвертий рік буксує

Україна вже кілька років намагається реалізувати реформу системи хімічної безпеки за європейським зразком. Однак попри імплементовані у вітчизняне законодавство регламенти REACH і CLP, які є основою системи хімічної безпеки в ЄС, вона рухається вкрай повільно. Бізнес не отримує потрібних роз’яснень, держава не встигає запустити потрібні механізми, а дедлайни відтерміновуються.

ЕкоПолітика запитала в експертів, що відбувається з практичним упровадженням REACH і CLP в Україні, чому процес затягнувся і які кроки потрібні, щоб реформа нарешті запрацювала.

Регламенти CLP і REACH: що це за документи

CLP (Classification, Labelling and Packaging) – регламент ЄС, який стосується класифікації, маркування та пакування хімічних речовин і сумішей у Європейському Союзі. Він передбачає класифікацію та маркування хімічних речовин відповідно до міжнародної системи GHS (Глобально узгоджена система класифікації та маркування хімічних речовин, розроблена ООН). Цей регламент є юридично обов’язковим у всіх країнах – членах ЄС і безпосередньо застосовується в усіх галузях промисловості.

В Україні його імплементували 10 травня 2024 року. Повідомлення з інформацією про хімічні речовини у рамках цього регламенту подаються до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та Міністерства охорони здоров’я (МОЗ).

REACH (Registration, Evaluation and Authorisation of CHemicals) — регламент ЄС про хімічні речовини та їх безпечне використання. Він стосується реєстрації, оцінки, надання дозволів і заборон використання хімічних субстанцій.

UA-REACH, імплементований 23 липня 2024 року, передбачає обов’язкову реєстрацію всіх хімічних речовин, які виробляються в Україні або імпортуються з-за кордону. Відповідна інформація має подаватися до Мінекономіки.

У ЄС нові правила щодо реєстрації, маркування і класифікації хімічних речовин набули чинності в грудні минулого року. Посадовці блоку хочуть забезпечити інформаційну прозорість щодо потенційних ризиків, які можуть нести ті чи інші хімікати. Також чітке маркування і зрозумілі етикетки прискорюють ідентифікацію речовин і сумішей.

Які оновлення регламентів хімічної безпеки ухвалив Уряд

5 грудня Кабінет Міністрів України вніс зміни до двох ключових документів у сфері хімічної безпеки – українських аналогів європейських Регламентів UA-CLP і UA-REACH. Ось що вони передбачають.

1. Якщо хімічна продукція вже була на ринку до набрання чинності регламентом UA-CLP, її можна буде надавати ще протягом одного року. Тобто якщо хімічна продукція введена в обіг до 1 січня 2027 року, вона може бути представлена на ринку до 1 липня 2028 року без вилучення, навіть якщо встановлена невідповідність класифікації небезпечності хімічної продукції, її маркування та пакування.

2. На такий самий термін – один рік – Кабмін продовжив строк дії попередньої державної реєстрації хімічної речовини – це до 26 січня 2027 року. Але юристка, засновниця юридичної компанії Koshyk & Partners Law Firm, експертка Асоціації професіоналів довкілля PAEW з агрохімії та хімічної продукції Олена Кошик, до якої “ЕкоПолітика” звернулася за коментарем, зауважила, що це питання залишається відкритим.

“Офіційно заявлено, що строк попередньої державної реєстрації продовжено ще на рік. Проте зміни до пункту 142 самого регламенту не внесено. У проєкті постанови така норма була, але до кінцевої редакції не увійшла. Тож формально попередня реєстрація має завершитися 26.01.2026, хоча політична логіка рішення може вказувати й на 2027 рік”, – пояснила вона.

Тому юристи компанії готують звернення, щоб отримати офіційне роз’яснення щодо такої правової невизначеності.

3. Дедлайни по Регламенту UA-CLP тепер такі:

• до 15 листопада 2027 року має бути проведена класифікація небезпечності для хімічних речовин, забезпечене їх належне паковання і маркування про небезпеку;

• до 1 травня 2028 року потрібно зробити класифікацію небезпечності для сумішей хімічних речовин, забезпечити їх належне паковання і маркування про небезпеку.

4. Положення регламенту UA-REACH будуть впроваджуватися поетапно. Конкретний строк буде залежати від річного обсягу виробництва або імпорту хімічної речовини:

• до 1 жовтня 2029 року — для речовин у кількості понад 1000 тонн/рік;

• до 1 червня 2031 року — для 100–1000 тонн/рік;

• до 1 березня 2033 року — для 1–100 тонн/рік.

Президентка ВГО “Жива планета” Світлана Берзіна також уточнила, що до 1 жовтня 2028 року не застосовуються вимоги Технічного регламенту щодо безпечності хімічної продукції щодо обов’язкової державної реєстрації хімічних речовин:

• у складі хімічної продукції, яка надається на ринок;

• з розрахунком їх обсягів (виробництва, імпорту, надання на ринок);

• мономерів та інших хімічних речовин у складі полімеру;

• а також включення до Інформаційної системи хімічної безпеки – хімічних речовин, які входять до складу виробу;

Також до того ж строку не є обов'язковим застосування окремих сигнальних слів.

Складнощі з упорядкуванням обігу хімічних речовин в Україні

За словами експертів, проблеми існують з обох сторін: як із боку виробників та ритейлерів, так і з боку держави.

Неготовність бізнесу

Президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок влучно описала, як виглядає ситуація на боці компаній та підприємців:

“Зараз на ринку картина дуже проста і дуже знайома: у когось паспорти безпеки ще з минулого життя, у когось етикетка живе своїм життям і не збігається з класифікацією, а про SVHC-запити часто згадують лише тоді, коли вже “дзвонять і питають, де відповідь”. У ритейлі теж весело: картки товарів наповнені як вийшло, а не як має бути за документами“.

При цьому експертка нагадала про складнощі, пов’язані з війною: блекаути, логістичні “гойдалки”, кадровий голод, викликаний, зокрема мобілізацією, бюджети “на виживання”.

На цьому також наголосила й Олена Кошик:

“Український бізнес працює в умовах воєнної агресії: обстріли, руйнування майна, брак персоналу. У таких умовах запроваджувати складну хімічну реформу без інструкцій та офіційних матеріалів — майже нереальне завдання”.

Недопрацювання з боку держави

Але чіткого порядку та готової до роботи системи не має також і управлінський апарат. На думку Олени Кошик, справжньою причиною відтермінування вимог регламентів UA-CLP і UA-REACH стало не задеклароване Урядом “узгодження українських процедур із європейськими вимогами” та “надання бізнесу можливості адаптації”, а затримка держави у виконанні своїх же зобов’язань.

Фахівчиня розповіла, що протягом майже 4 років після ухвалення закону держава фактично не надала жодних практичних роз’яснень щодо нього.

“Перехідний період спливає, Уряд анонсує відновлення перевірок, а якісної інформації — немає”, – констатувала вона.

Олена Кошик наголосила, що окрім закону та регламентів, не розроблено жодних підзаконних механізмів. За словами фахівчині, на сьогодні існує лише шаблон заяви на попередню реєстрацію та форма повідомлення про класифікацію небезпечності.

“Це все. Тому й виникає риторичне питання: невже виконання європейських зобов’язань у сфері хімічної безпеки — це лише написання закону, без створення механізмів для його реалізації?” – запитала вона.

За словами експертки, починаючи з 2022 року, їхня юридична компанія направила десятки офіційних звернень до різних органів влади з проханням надати роз’яснення через наявні правові суперечності та прогалини. У відповідь юристи отримали переважно формальні відписки.

Фахівці Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) наголошували на нагальній необхідності розробки практичних механізмів реалізації реформи хімічної безпеки ще наприкінці травня цього року. Вони зверталися до топових українських посадовців із проханням активніше комунікувати з бізнесами про практичні аспекти впровадження обох регламентів та довгострокових планів держави у цій сфері. У ЄБА наголошували на відсутності у публічному доступі порядку попередньої реєстрації речовин, інформації щодо стану запуску Державного реєстру хімічних речовин, строків та відповідальних органів.

Стейкхолдери також просили про проведення консультацій, створенні умов для поетапної адаптації до нових вимог та пропонували створити спільні робочі групи з представниками бізнесу.

Після відтермінування в Асоціації наголосили, що для її компаній-членів вкрай важливим було ухвалення рішення про можливість обігу ще протягом одного року хімічної продукції, яка вже була на ринку до набрання чинності Технічними регламентами.

“Власне, це було однією з наших пропозицій, бо строк придатності для хімічної продукції становить як мінімум 24 місяці, отже, нові терміни покривають цей період і дозволяють уникнути її відкликання з ринку та подальшої утилізації, яка обумовлює збитки для виробників та постачальників, а також може призвести до негативного впливу на довкілля”, – розповіла “ЕкоПолітиці” координаторка Підкомітету з хімічної безпеки ЄБА Марія Кобізь.

Вона наголосила, що компанії також вдячні та вітають нові строки для етапів реєстрації по Технічному регламенту REACH, а ось для попередньої реєстрації бізнес просить більше часу.

Ще одним уповільнюючим фактором для вдалого впровадження регламентів хімічної безпеки в Україні, Олена Кошик назвала постійну реорганізацію відомств.

“Фахівці просто не встигали зануритися у предмет, як знову змінювали структуру”, – пояснила вона.

Що робити бізнесам

Експертка Людмила Циганок назвала кілька першочергових кроків, які варто зробити компаніям для вчасної адаптації до вимог регламентів UA-CLP та UA-REACH:

1. Візьміть ваші топові 20 позицій і пройдіть їх, як майбутній інспектор або жорсткий закупівельник мережі.

2. Перевірте: що написано в SDS і чи те саме зазначено на етикетці.

3. Оновіть бібліотеку паспортів у нормальному форматі.

4. Пропишіть у договорах із постачальниками обов’язок швидко давати оновлення і попереджати про зміни класифікації.

5. Поставте на рейки процес відповідей на SVHC-запити.

6. Перегляньте картки товарів у ритейлі — щоб там не було "маркетингової творчості" замість коректної безпекової інформації.

“Суть проста: або ви використаєте це вікно як страховку і наведете порядок спокійно, або у 2026-му будете гасити пожежі там, де можна було просто зробити ревізію і відпрацювати процеси”, – попередила фахівчиня.

Які кроки варто зробити державі

1. Налагодити ефективну комунікацію між державою та бізнесом.

Саме її відсутність, на думку Олени Кошик, є ключовою проблемою при реформуванні механізмів хімічної безпеки в Україні.

На нагальній необхідності такої взаємодії наголосили також у ЄБА.

“Доцільним та ефективним рішенням було б створення спільних із бізнесом робочих груп для напрацювання подальших змін до регламентів та підходів до їхньої ефективної імплементації”, – вважають в Асоціації.

2. Надати компаніям експертну допомогу й підтримку від держави.

“Необхідні методичні рекомендації, роз’яснення, гайди й, що дуже важливо, продовження гармонізації з європейськими підходами в трактуванні положень обох Регламентів”, – говорить Марія Кобізь.

Експертка наголосила, що, на думку бізнес-спільноти Асоціації, дуже важливе долучення фахівців з європейського законодавства до такої роботи, бо певні положення українських документів не гармонізовані з нормами ЄС.

3. Забезпечити функціонування Інформаційної системи хімічної безпеки. 

За словами Олени Кошик, цей інструмент для збирання, аналізу, збереження й обміну даними про хімічні речовини, їх небезпеку та обіг стане ключем до прозорості, підвищення обізнаності та відповідального поводження з хімікатами — у повній відповідності до європейських стандартів.

На важливості запуску цього інструменту наголосила й Світлана Берзіна.

“Маю надію що Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України прискорить реформу і виконає всі завдання, починаючи зі створення Інформаційної системи забезпечення хімічної безпеки”, – зазначила вона.

Попри велику кількість невирішених моментів та питань, у ЄБА висловили щиру вдячність представникам міністерства за опрацювання коментарів компаній-членів Асоціації та надання роз’яснень.

“Можемо підсумувати, що наш діалог був активним і конструктивним. Більшість наших правок була врахована, і результат, який ми маємо сьогодні, – це, безумовно, великий крок з боку держави назустріч потребам бізнесу”, – резюмувала Марія Кобізь.