З початку XXI століття витрати міжнародної спільноти на допомогу постраждалим від наслідків кліматичної кризи людям у всьому звіті зросли на 800%.
Про це з посиланням на доповідь неурядової організації щодо боротьби з голодом і нерівністю Oxfam повідомляє The Guardian.
Згідно зі звітом, стихійні лиха, спричинені змінами клімату, залишаються головним чинником, який змушує країни просити міжнародне співтовариство про гуманітарну допомогу. Зокрема, у 2021 році екстремальні погодні умови стали причиною 78% запитів ООН щодо надання гуманітарної підтримки. У 2000-му такі запити становили лише 35,7%.
За словами аналітиків, тільки минулого року природні катаклізми: посухи, повені, лісові пожежі — коштували економіці $329 мільярдів.
Протягом останніх п'яти років країни, що розвиваються, просили про гумдопомогу в розмірі від $63 до $75 мільярдів, але держави-донори виділили майже вдвічі менше — $35-42 мільярди.
Водночас в Oxfam вважають, що багаті держави повинні брати на себе більше зобов'язань із підтримки менш розвинених регіонів світу через кліматичну кризу, бо спостерігається невідповідний масштаб впливу на навколишнє середовище.
Згідно з доповіддю, найменш благополучні країни виробляють лише 0,1% глобальних викидів вуглекислого газу, тоді як економічні успішні держави відповідають за 37% світових викидів CO2.
Раніше ЕкоПолітика писала, що спалахи вірусних захворювань, таких як мавпяча віспа чи гарячка Ласса, надалі відбуватимуться дедалі частіше через зміни клімату.
