Війна та декарбонізація: як CBAM може вплинути на економіку України?

З 2026 року Україна буде змушена купувати CBAM-сертифікати для експорту до ЄС окремих товарів, але обмежені фінансові ресурси, зростання витрат і втрата інвестиційної привабливості гальмують впровадження екостандартів. Про це заявила менеджерка комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Вікторія Карпець в блозі Економічної Правди. За словами Вікторії Карпець, Україна прагне вступити у Європейський союз, одна з вимог до вступу – зменшення викидів СО2 в атмосферу за допомогою механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який запровадить додаткові мита для виробників, які не дотримуються екологічних стандартів. ЕкоПолітика для своїх читачів наводить основні тези з блогу Вікторії Карпець: чи готова українська економіка до нововведень? Якими можуть бути наслідки для підприємців? Читайте далі. 

Деталі 

CBAM – це амбітний “зелений курс” для зменшення викидів забруднюючих речовин, проте його дотримання не під силу навіть усім розвинутим економікам, не кажучи про Україну в умовах руйнування інфраструктури, де впровадити новітні стандарти буде дуже важко через брак фінансування та зовнішні загрози. В умовах війни для України впровадити CBAM буде складно для українських підприємств, і її миттєва поява може призвести до економічних труднощів.  Експертка зазначає, що бар’єрами для декарбонізації є обмежені ресурси, бо левову частину коштів Україна спрямовує на оборону, також держава зіштовхується зі зростанням логістичних та енергетичних витрат, ще й країна втратила економічну привабливість для зовнішніх інвесторів. Ці фактори напряму впливають на уповільнення темпів впровадження екостандартів. 

Вимоги Європейського союзу для бізнесу 

Фахівчиня говорить, що до 2050 року застосовуватимуть такі норми: механізм вуглецевого коригування імпортом (CBAM), систему торгівлі викидами (СТВ) та національно визначений внесок України до Паризької угоди (НВВ). Вони змінять не лише норми викидів, але й загальне позиціонування українських товарів на Європейському ринку.  Спочатку CBAM був лише внутрішньою ініціативою ЄС, але згодом його вплив поширився на інші країни через впровадження додаткових мит на товари з країн, де є нижчі екологічні стандарти. Потенційно такі товари будуть мати менший попит у покупців, а це пряма загроза для імпорту українських товарів у ЄС.  Хоча CBAM є механізмом для впровадження зелених технологій, він також захищає ЄС від імпорту дешевих товарів з інших країн. Україна з 2026 року повинна купувати CBAM-сертифікати, щоб далі продовжувати торгувати з ЄС окремими товарами, які підлягають його дії. 

Наслідки 

За словами експертки, що зупинка експорту товарів, які підлягають нормам CBAM, призведе до зменшення інвестицій в українські підприємства та потрібно буде шукати нові ринки збуту товарів. Але не варто забувати, що зупинення українського експорту також вдарить і по бізнес-середовищу ЄС.  Через це Європейська бізнес-асоціація наголошує на створенні власного CBAM та можливості відтермінування його впровадження. Український уряд повинен надіслати офіційне звернення до Єврокомісії щодо відтермінування CBAM в умовах критичного стану – війни. Це дозволить не загнати економіку у глухий кут та дати підприємствам змогу адаптуватися, зберегти конкурентоспроможність. 

Переваги CBAM для України 

Раптове введення вимог дійсно зможе спричинити нестабільність для економіки, але механізм має суттєві переваги. Виконання усіх вимог CBAM дозволить пришвидшити євроінтеграцію і дозволить легше отримувати грошові гранти на підтримку економіки. Дотримання умов дозволить покращити імідж країни на світовій арені, бо приймання усіх вимог CBAM показує готовність країни до боротьби зі зміною клімату.  Як писала ЕкоПолітика раніше, Боснія і Герцоговина планує запустити власну систему торгівлі викидами перед запровадженням CBAM.