До Ukraine Recovery conference, яка 10 липня відкрилася у Римі, 44 організації та понад 70 експертів з України та інших держав підготували Дорожню карту сталого відновлення нашої країни.
Ознайомитися з нею можна на платформі Build Ukraine Back Better, яка й об’єднала спеціалістів та активістів для роботи над цим документом.
Дорожня карта окреслює перелік пріоритетних реформ, політик і структурних змін, які мають бути реалізовані протягом найближчих 2 років для забезпечення екологічно сталого та стійкого відновлення у 6 секторах:
- енергетика;
- будівлі та міста;
- транспорт;
- довкілля та природні ресурси;
- агросектор та ландшафти;
- економіка та індустрії.
Для кожного з них визначений поточний стан сектору, головні бар’єри для сталого відновлення, пропозиції щодо сталого розвитку, а також перелік громадських організацій, які брали участь у їх розробці.
Нижче розглянемо ці пункти для сектору “Довкілля та природні ресурси”.
Поточний стан: проблеми та позитивні зрушення
Серед проблематичних питань, пов’язаних із довкіллям, автори Дорожньої карти назвали наступні:
-
Повномасштабна війна росії проти України спричинила безпрецедентні виклики для довкілля та екологічної безпеки. Хоча екологічні та кліматичні питання мають вирішальне значення для здоров'я, економіки, безпеки та євроінтеграції, вони часто залишаються поза увагою уряду.
“Екологічна політика розглядається як додаткове навантаження та зобов'язання і не інтегрується належним чином до процесів відновлення”, – йдеться у Дорожній карті.
-
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України обмежене у своїй ефективності через брак інституційної спроможності, ресурсів і подекуди недостатність політичної ваги, тому не використовує наявні у нього важелі впливу системно й ефективно.
-
Відсутність послідовної стратегії збереження екосистем загрожує незворотними втратами природних територій, які мали б стати основою сталого відновлення.
-
Попри вимоги європейського курсу щодо екологічних оцінок (оцінки впливу на довкілля – ОВД – та стратегічної екологічної оцінки – СЕО), впроваджені "відступи" та "експериментальне будівництво" без належного контролю створюють негативні прецеденти, що можуть мати довгострокові негативні наслідки для населення та довкілля.
-
Система державного екологічного контролю також потребує системних змін через слабкість та обмеженість повноважень, брак дієвих механізмів перевірки та контролю.
-
Нестача надійних даних про стан довкілля, фрагментованість систем моніторингу, відсутність прозорих механізмів залучення фінансування для їх розбудови й ефективного управління наявними коштами.
Серед позитивних зрушень, які відбулися з 2022 року, та необхідних кроків, фахівці відмітили такі:
-
Прийнято закон про промислове забруднення, рамковий закон про клімат та закон про відновлення системи моніторингу викидів парникових газів. Також внесено зміни до нормативних актів, що регулюють питання моніторингу стану довкілля, ведеться робота щодо приведення підзаконних актів у відповідність до вимог ЄС. Ухвалено плани управління річковими басейнами тощо.
-
Водночас національне законодавство щодо екоциду потребує змін для ефективного притягнення винних до відповідальності.
-
Для системного та "зеленого" відновлення України необхідно інтегрувати екологічну складову в усі рівні планування, залучати фахівців, впроваджувати обов'язкові "зелені" вимоги, забезпечувати належне фінансування та створити платформу для підтримки зеленого відновлення.
Які заходи для сталого відновлення рекомендували реалізувати фахівці
Всі пропозиції сектору “Довкілля” розділені на 3 кластери. Ось їхній перелік по кожному:
Кластер 1. Моніторинг довкілля й екологічна інформація: регулювання та доступ.
- Внести зміни до пункту 1 перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля” і вказати дату набрання його чинності – з 1 січня 2026 року.
- Всебічно розбудовувати/модернізовувати систему моніторингу довкілля.
- Створити повноцінну систему доступу до екологічної інформації та забезпечити якісну взаємодію з усіма її розпорядниками.
Кластер 2. Екологічні оцінки.
- Гарантувати реалізацію проєктів відбудови з дотриманням правил ОВД і СЕО у воєнний та повоєнний час.
- Вдосконалити інструмент ОВД, зокрема через модернізацію реєстру таких оцінок, а також забезпечення проведення ОВД до стадії розвідки та до отримання дозвільних документів на надрокористування.
- Вдосконалити інструмент СЕО через покращення реєстру, а також активізацію СЕО на етапі містобудування та відведення земельних ділянок.
- Запровадити новий вид екологічної оцінки – “Оцінка впливу на території Смарагдової мережі (Натура 2000)”.
- Впровадити в Україні Таксономію ЄС через імплементацію принципу Do No Significant Harm (DNSH) у програмах і проєктах відновлення України від наслідків війни.
Кластер 3. Держекоконтроль та юридична відповідальність за погіршення стану довкілля.
- Затвердити стратегію державного екологічного контролю.
- Прийняти Закон №3091 “Про державний екологічний контроль” і впровадити відповідальність за погіршення стану довкілля.
Нещодавно ЕкоПолітика розповідала про критичні прогалини, які стейкхолдери виявили при встановленні українського НВВ2.
