Протягом 7-9 червня в Києві триватиме Всеукраїнський форум "Україна 30. Екологія", присвячений проблемі зміни клімату.
Основні питання форуму будуть стосуватися довкілля України, про це йдеться на офіційному сайті "Україна 30". ЕкоПолітика вела текстову й онлайн-трансляцію першого дня заходу.
У відкритті Форуму взяв участь президент України Володимир Зеленський, а також представники Офісу Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, представники ООН, Єврокомісії, міжнародні експерти. Вони говорили про боротьбу з глобальною зміною клімату та посилення ролі України в цьому процесі.
Окрім того, під час заходу йшлося про сучасні підходи у сфері захисту довкілля: щодо охорони лісів, переробки відходів, захисту й збереження водних ресурсів і природно-заповідного фонду, розвитку Чорнобильської зони відчуження та перетворення її на привабливий туристичний об’єкт.
Серед тем, які було заплановано до обговорення під час тематичних дискусій, такі: "зелена" економіка, екоконтроль та запобігання промисловому забрудненню. Окрему сесію буде присвячено екоцифровізації.
Зазначимо, що паралельно під виставковим центром "Парковий", де відбувався захід, протестували екоактивісти. Вони вимагали ухвалити законопроєкти про промислове забруднення й екоконтроль.
16:59 Перший день Форуму закрито.
16:29 До дискусії приєднався радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. Зі свого боку, він зазначив, що в Україні невідповідні покарання за порушення природоохоронного законодавства, за ту шкоду, яку вони завдають.
Геращенко висловив сподівання, що народні депутати зроблять так, щоб штрафи були кратні шкоді, яка завдається, а також нагадав, що рекомендував депутатам підняти їх у 100 разів.
16:21 За словами голови ДЕІ Андрія Мальованого, законопроєкт про екоконтроль дає більше можливостей інспектору.
Зокрема, розповів посадовець, цей документ водить відповідальність для екоінспекторів за невиконання своїх службових обов'язків і публічність усіх перевірок.
Мальований упевнений, що змінити екологічний контроль може тільки повне перезавантаження.
16:13 Узяла участь у дискусії щодо екоконтролю й Олена Кравченко – виконавча директорка благодійної організації "Екологія. Право. Людина" та одна з авторів першого тексту законопроєкту.
Вона зазначила, що робота над законопроєктом № 3091 – системне проходження законопроєктом усіх стадій. Зокрема, був аналіз статистики – чорна книга проблем і біла книга рішень.
Експертка пояснила, чому потрібна ця реформа. За її інформацією, 55 тисяч українців помирають від забруднення повітря за рік.
У результаті повертаються деякі речі з 90-х, як-от рейди та патрулі.
16:09 Наступним виступив заступник міністра довкілля Роман Шахматенко, який наголосив, що без реформи ДЕІ не буде чистого довкілля, оскільки має бути ефективний державний контроль.
"Перший рік – зростання кількості штрафів, збільшення нарахування збитків, а далі – підприємства адаптуються – такі прогнози щодо закону про екоконтроль.
16:02 Слово надали Олександрові Маріковському, заступнику голови екокомітету, який не зміг узяти участі.
"Усі ми розуміємо, у якому стані перебуває наше довкілля. Ми створюємо сміттєзвалища, контролю яких у нас майже не немає. Законопроєкт № 3091 "Про екоконтроль" ініціювала громадськість", – розповів Марівковський. Як зазначив політик, він порушує статус кво – ті реалії, у яких перебуває бізнес.
За інформацією Марівковського, проєкт закону № 3091 потрапить до порядку денного наступного тижня.
Спікер переконаний, що Держекоінспекція має бути абсолютно прозорою. Кожен елемент перевірки має бути опубліковано на порталі, щоб уникнути корупційного ризику.
"Якщо Рада мобілізується й ухвалить цей законопроєкт, то кожна дитина отримає умови життя не гірші, ніж є сьогодні", – додав він.
15:57 Розпочалася четверта панель на одну з ключових тем – "Екоконтроль".
15:41 Завершила третю сесію голова ГО “SaveDnipro” Ірина Черниш. Вона зазначила, що Україна є лідером із субсидування вугільних ТЕС і ТЕЦ.
"Без належної екомодернізації та контролю Україна й далі посідатиме перші місця серед лідерів-забруднювачів", – сказала вона.
15:23 Далі виступив голова комітету промислової екології Європейської бізнес-асоцації Станіслав Зінченко. За його словами, екомодернізація – це довгий, поступовий, системний і неемоційний процес.
"За п'ять років це зробити неможливо. Ми можемо ставити будь-які амбітні цілі, але вони не можуть бути виконані без дорожньої карти й системного фінансування", – наголосив він.
"Бізнес не може зрозуміти, яка в держави екологічна політика? Яскравий приклад – 16 законопроєктів про екоподаток", – зауважив експерт.
Також він зазначив, що трансформація – це дорого. "Потрібно використовувати українські НДТМ. Навіщо брати європейські? Необхідні локалізація та підтримка національного виробника. Питання НДТМ – це "зелена" трансформація економіки, а не екології", – пояснив Зінченко. – Це не екологічне питання. Усі галузеві міністерства мають бути в цьому задіяні".
Усе в ЄС, за словами експерта, завжди починається з дорожньої карти та джерел фінансування. Тільки для металургії НДТМ буде коштувати 6,5 млрд доларів додатково, уточнив спікер.
"Ми забули про державний сектор. Ми чомусь говоримо лише про приватний бізнес. Держава інвестує в екомодернізацію дуже мало. Бізнес інвестує більше", – закцентував Зінченко.
15:09 До дискусії далі долучився директор із розвитку бізнесу Yasno Олександр Онищенко. Він навів цифри, зокрема: 548 млн грн становить сума інвестицій Yasno в енергосервісні проєкти; 350 млн грн – це щорічна економія витрат на енергоресурси; 87 проєктів було реалізовано на підприємствах.
14:48 Ще один учасник дискусії – голова Держекоінспекції Андрій Мальований – найбільшою проблемою виділив недопуск екоінспекторів до перевірок.
Причина цього, пояснив він, полягає в тому, що штраф за недопуск становить усього 700 грн.
Ще одна проблема – низькі зарплати екоінспекторів 5,5 тис грн.
Як розв'язати проблему промзабруднення?
1. Реформа державного екологічного контролю — потрібно ухвалити законопроєкти.
2. Прозора система доступу до проведення перевірок — щоб він був і в бізнесу також.
3. Диджиталізація.
14:39 Наступним слово взяв голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко. Основною метою екокомітету він назвав запровадити дієвий механізм запобігання, контролю та зменшення промислового забруднення
"Те, що не вистачає коштів на екомодернізацію, — це міф. Адже наші промислові галузі є прибутковими. Ми бачимо можливість скоригування цих прибутків у бік екомодернізації", – зазначив політик.
Бондаренко вважає, що 12 років – це більш ніж достатній період, щоб запровадити НДТМ. "Ми впевнені, що бізнес є екосвідомим", – додав спікер.
14:26 Далі виступив заступник міністра енергетики Максим Немчинов. На його думку, Нацплан зі скорочення викидів уже застарів і не відповідає дійсності. Водночас ті норми, які туди потрапили, потрібно переглянути.
"Реалізація Нацплану – довготривалий і дорогий процес. У ЄС це відбувалося досить довго", – зауважив Немчинов.
Водночас нині Україна не перевищує норм викидів, але якщо ми нічого не змінимо, то з 2025 року буде перевищення. "У разі несвоєчасної модернізації енергоблоків з 2025 року можливий дефіцит генеруючих потужностей в Україні", – додав урядовець.
14:16 Першому надали слово заступнику міністра захисту довкілля Русланові Стрільцю. Він висловив переконання, що кожне підприємство, яким би наближеним до чистих технологій воно не було, усе одно впливає на довкілля
"Є багато дискусій і супротиву довкола законопроєкту № 4167 "Про промислове забруднення", але є й багато порозумінь", – зазначив Стрілець.
Політик вказав на важливість доступу громадськості до видачі дозволів на забруднення. "Краще запобігати забрудненню, ніж потім ліквідувати його", – зазначив Стрілець. Крім того, він додав, що буде 12 років, щоб перейти на нові технології.
14:13 Розпочалася третя сесія в межах Форуму "Україна 30. Екологія" на тему "Запобігання промисловому забрудненню".
13:24 У дискусію вступила нардепка, членкиня екологічного комітету Верховної Ради Олена Криворучкіна.
Політикиня звернула увагу на той факт, що закон про промислове забруднення став резонансним, нагадавши, що він двічі не пройшов у парламенті.
"Так, є лобі. На базі екокомітету ведемо діалог із бізнесом. Але фокус на деяких питаннях не завжди сходиться", – додала учасниця дискусії.
13:14 Наступний спікер – Тимофій Милованов – президент Київської школи економіки, ексміністр, чинний президент "Укроборонпрому".
За його словами, нині в Україні склалася ситуація, за якої й державі, і населенню, і бізнесу вигідно екологізуватися.
Також Милованов зазначив, що Україна добивається найкращого варіанта співпраці з Європейським Союзом.
"Ми боремося за найкращий геополітичний механізм, який би кувалдою не бив по наших галузях економіки. На нас навантаження може скласти до 15,3% ВВП у найгіршому випадку. Тому треба шукати найкращі варіанти співпраці з ЄС", – пояснив він.
13:07 Далі модератор дискусії дав слово заступнику міністра розвитку економіки Тарасові Качці. Експерт зазначив, що український "Зелений курс" уже відбувається. Зокрема, питання зменшення викидів пов'язане з ПСО та вартістю електроенергії для населення.
"Будь-який економічний розвиток у найближчі 10 років буде апріорі кліматично орієнтованим. Ми не є загрозою для ЄС, ми є партнером. І спільно розвиваючи економіку та енергетику, ми досягнемо цілі", – упевнений Качка.
Водночас він акцентував на тому, що Україна теж не розглядає політику ЄС як загрозу. "Я не хотів би, щоб усі кліматичні трансформації розбивалися об гаманець українців", – додав експерт.
13:02 Дискусію продовжила заступниця міністра охорони довкілля Ірина Ставчук.
Вона вказала на позитивну тенденцію – дедалі більше фінансових установ погоджується інвестувати в "зелені" проєкти. Зокрема, для цього сприяє держава – з'являється дедалі більше фінансових стимулів, що змушують компанії екологізуватися. Й український бізнес, за її словами, уже відчуває ці тенденції
"Щоб відбувся зелений перехід – влада, бізнес і суспільство повинні працювати разом", – наголосила Ставчук.
12:49 Розпочався другий етап дискусії – "Економіка екології". Першим виступив Ярослав Демченков – заступник міністра енергетики України з питань європейської інтеграції.
Політик наголосив, що для створення чогось корисного нам потрібна енергія – від її вартості залежить усе.
За його словами, 25 % викидів СО2 випадає на виробництво електроенергії. Вихід із цієї ситуації – трансформація енергетичного сектору, його декарбонізації.
"Енергосистема не гнучка, вона не здатна швидко збалансувати ВДЕ. Минулого року довелося спалювати вугілля, щоб збалансувати ВДЕ", – зазначив Демченков. На його думку, просте нарощування ВДЕ не допоможе, потрібно комплексне рішення – енергетичний перехід.
Водночас 2030 рік визначено ЄС роком кліматичної нейтральності. Нині Україна працює над досягненням цієї мети.
12:19 Також виступила голова Громадської ради при Міндовкілля Світлана Берзіна.
"Питання відходів, промзабуднення, споживання мають стосунок до глобальних кліматичних змін. Кожен із нас на особистому рівні має зробити свій внесок", – розпочала свій виступ Берзіна.
Як наголосила експертка, було пролобіювано зміни в закон про освіту, для того щоб був акцент на кліматичних змінах і сталому споживанні.
"ЕкоМон – це інструмент, який для вчителів пояснює, як запровадити навчання за цілями сталого розвитку. Це новий навчальний кейс", – розповіла спікерка.
Вона також наголосила, що без економічних стимулів ми не досягнемо цілей, закладених у "Зеленому курсі".
Наголосила Берзіна й на важливості прозорості та відкритості розподілу грошей на екологічні питання. "Ми маємо вести відкритий діалог щодо розподіляння екологічних коштів, які платить забруднювач. Усе має бути прозоро", – переконана вона.
Крім того, потрібно запровадити систему торгівлі парниковими газами, як це вже зробили в Європі, формувати "зелені" ринки продукції. Продукт на всіх стадіях життєвого циклу має вплив на довкілля та зміну клімату, додала експертка.
12:12 Узяла учать у дискусії також головна редакторка онлайн-видання "Українська правда" Севгіль Мусаєва. На її переконання, в Україні мало говорять про геополітичні наслідки кліматичних змін. Вона вважає, що потрібно змінювати Стратегію національної безпеки.
"Усе, що стосується біоінжинірингу, – це буде геополітичною проблемою. З нею стикаємось не лише ми [українці]", – сказала журналістка.
Вона зазначила, що є більш важливі проблеми, ніж сортування сміття, про які потрібно говорити. Це, наприклад, затоплення шахт на Донбасі. "Ці питання мають звучати на рівні РНБО. Зокрема, про наші політичні ролі в цій боротьбі. Медіа мають порушувати ці проблеми", – наголосила Мусаєва.
12:03 Потім слово перейшло до голови Держенергоефективності Костянтина Гури. За його інформацією, 850 тисяч українських сімей скористалися програмою теплих кредитів.
Гура також наголосив, що Україна має величезний потенціал використання біоенергетичних ресурсів. "Вирощування біоенергетичних рослин, енергоефективність, декарбонізація – це те, що вигідно для нас", – пояснив політик. Водночас, зазначив він, стоїть питання щодо того, де взяти гроші.
"Світові інвестиції в "зелену" енергетику становлять понад 1 трлн доларів. Потенціал ринку зелених облігацій в Україні - 36 млрд доларів", – розповів Гура.
11:54 До дискусії через відеозв'язок долучилася Леся Василенко – голова підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.
Вона сказала, що українці щодня вдихають вихлопи машин, труб заводів і спостерігають купи сміття. Зокрема, за її словами, у людей уже з'явився синдром панічних кліматичних атак.
"Успіх можливий, якщо екологія та економіка балансують. Поки що виграє економіка, бо нема грошей на екологію", – зазначила експертка.
Василенко навела такі рекомендації:
По-перше, має змінитися вектор кліматичних дискусій.
По-друге, екологізація – це про втрати компаній, а ще про виграш від екологізації.
По-третє, екологізація – справа кожного, тому не варто говорити, що за все має відповідати держава.
По-четверте – повинна бути якісна кліматична статистика від держави.
По-п'яте – не можна рахувати тільки втрати від НВВ2, мають враховуватися втрати держави від екологічних проблем.
11:52 Відбулася пряма трансляція зі станції "Академік Вернадський".
11:40 Далі перейняв слово керівник Національного антарктичного наукового центру МОН Євген Дикий. Він зауважив, що юна екоактивістка Ґрета Тунберґ набагато розумніша за колишнього президента США Дональда Трампа.
Дикий наголосив, що з Антарктиди добре видно наслідки зміни клімату. "Уже того клімату, який був у нашому дитинстві, давно нема, і я скажу чесно: уже ніколи й не буде", – заявив керівник станції.
З перспективи Антарктиди це все дуже зрозуміло, сказав експерт. "Наших чорноземів скоро не буде. Їх може не стати вже через 10 років. 10 см ґрунту формуються приблизно за 500 років", – зазначив він.
Також Дикий розповів, що озонова діра, яку відкрили на станції, до 2070 року має затягнутися, оскільки на це було спрямовано зусилля й була політична воля.
11:28 Наступним спікером виступив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко. Він зазначив, що аграрний сектор великими темпами перелаштовується й адаптується до нових реалій.
"У нас критична ситуація з опалами в Південній Україні – через зміну клімату. 2/3 нашої території розташовані в зоні ризикованого землеробства", – акцентував міністр.
Лещенко наголосив, що у відповідь на нові реалії в землеробстві динамічно впроваджують технології. Аграрії відходять від класичних технологій оранки.
"Як міністр повністю підтримую "Європейський зелений курс". Ми рухаємося в цьому напрямку для напрацювання певних угод
Україна сьогодні номер один для експортування органіки в Європу", – додав політик.
11:12 Слово взяв міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський. Під час свого виступу він зазначив, що наслідки глобальної зміни клімату можуть посунути з першого місця такі топзагрози, як збройні конфлікти, а подекуди можуть стати його причиною.
За його словами, потрібно активно готуватися до кліматичних змін, зокрема змінити підходи в веденні сільського господарства, що продукує 24% викидів. Йдеться і про велике виробництво, транспорт, речі, енергоспоживання, виробництво тепла й електроенергії.
"Перший НВВ був не надто амбітним. Нині ми працюємо над новим", – сказав Абрамовський. Міністр наголосив, що Україна має розробити свій "Зелений курс".
11:06 Відкрито першу дискусію "Глобальна зміна клімату та боротьба з нею".
10:54 Відбулася пресконференція президента Володимира Зеленського з представниками медіа.
"Ми всі несемо відповідальність за забруднення нашої планети, але ми можемо це змінити. Потрібно ухвалити ще декілька важливих законопроєктів. Я переконаний, що всі важливі екологічні законопроєкти у 2021 році будуть проголосовані", – зазначив Зеленський.
Що країна зробить, щоб нас не вбивати: екомодернізація промисловості, боротьба з відходами, зменшення використання пластику
Через 12 років у нас буде модернізовано промисловість. Ще є два законопроєкти, які стосуються модернізації промисловості та великі податки на викиди.
10:42 Президент Володимир Зеленський офіційно відкрив Форум. Глава держави назвав головні екологічні напрями: раціональне використання надр, протидія забрудненню та екологічний контроль, водні ресурси та якісна питна вода для українців. За словами президента, проведуть аудит усіх водних ресурсів України. Зокрема, уже побудовано чотири лабораторії. Також Зеленський акцентував на питання розвитку Чорнобильської зони відчуження.
Він також сподівається, що уряд незабаром ухвалить оновлений Другий національно визначений внесок (НВВ2) у Паризьку угоду.
Ще один крок – реалізація деревини лісгоспами тільки через аукціони – прозорі та відкриті. Зеленський наголосив на важливості проведення Національної інвентаризації лісів, яку проводять уперше в історії України. За 10 років, зазначив президент, треба збільшити площу лісів на 1 млн гектарів. Ця програма називається "Зелена Україна".
Ще одна проблема – переробка та утилізація відходів. Зокрема, відомо, що:
- 500 пакетів кожен українець використовує на рік;
- 20 хв ним користується;
- 100 років один пакет розкладається.
Зеленський зазначив, що щойно підписав закон про обмеження обігу пластикових пакетів, який 1 червня ухвалила Верховна Рада.
Напередодні ЕкоПолітика розповідала про програму триденного форуму. Для участі в ньому потрібна попередня реєстрація.
