В Україні на початку лютого у Верховній Раді зареєстрували урядовий законопроєкт №8410 "Про оцінку впливу на довкілля", який передбачає низку змін у чинну процедуру ОВД. Зокрема, у випадку ухвалення законопроєкту парламентом, планується скоротити терміни громадського обговорення повідомлення про плановану діяльність з 20 до 12 робочих днів.
ЕкоПолітика проаналізувала документ та поспілкувалася з експертами, щоб оцінити яких же змін чекати.
Мета: вдосконалення норм чинного Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", зумовлених необхідністю впровадження принципів цифровізації дозвільної процедури, а також з метою скорочення строків здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, та зменшенням дискреційних повноважень органу при прийнятті рішень в рамках процедури оцінки впливу на довкілля.
"За майже 5 років практичної реалізації Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" виявлено ряд норм, вдосконалення яких може спростити здійснення процедури оцінки впливу на довкілля для суб’єктів господарювання, які є замовниками планованої діяльності, а також для громадськості в частині спрощення формату надання зауважень та пропозицій під час громадських обговорень в ході оцінки впливу на довкілля. Окрім того, запропонований законопроєкт спрямований на впровадження принципів цифровізації у сфері оцінки впливу на довкілля", — сказано в пояснювальній записці.
Законопроєкт №8410 передбачає такі зміни:
- скорочення строку громадського обговорення повідомлення про плановану діяльність з 20 до 12 робочих днів;
- повідомлення про плановану діяльність та оголошення про початок громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля буде заповнюватись у цифровому форматі безпосередньо у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля. Уповноважений орган вже не зможе відхиляти ці документи у зв’язку із невідповідністю їх затвердженій формі;
- скасовується вимога публікації повідомлення та оголошення у ЗМІ. Натомість законопроєкт пропонує залучити територіальні громади, для забезпечення належного інформування громадськості;
- громадськість зможе зареєструватися на вебсайті Реєстру для адресного інформування про оприлюднення в ньому інформації та документації;
- законопроєктом визначається вичерпний перелік підстав для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля та скорочена процедура здійснення оцінки впливу на довкілля у разі усунення недоліків, що стали причиною для відмови.
- пропонується фіксація підстав, за яких планована діяльність може бути визнана недопустимою.
ЕкоПолітика звернулась за коментарем з приводу законопроєкту до президентки Асоціації професіоналів довкілля PAEU, засновниці Офісу сталих рішень Людмили ЦИГАНОК.
Серед позитивних новацій експертка відзначила перспективні зміни щодо:
- виготовлення копій звіту з оцінки впливу на довкілля та наданої суб’єктом господарювання іншої документації, необхідної для оцінки впливу на довкілля, для їх фізичного розміщення з метою ознайомлення громадськості суб’єктом господарювання за наявності запиту громадськості;
- встановлення кінцевого терміну проведення громадського обговорення до 25 робочих днів, як основного з принципів дозвільної системи у сфері господарської діяльності, передбаченого Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності";
- можливості суб’єкта господарювання подати повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, безпосередньо до уповноваженого центрального органу з метою отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.
Також пані Людмила відзначила негативні сторони документу. За її словами, цю позицію розділяє також Державна регуляторна служба.
У даному проєкті не враховані зауваження щодо:
- правової визначеності "невідповідність поданих документів вимогам законодавства" щодо розкриття норм "законодавства" з чіткою конкретизацією їх змісту;
- фактичного ототожнення надання висновку з оцінки впливу на довкілля, у якому визначена недопустимість провадження планової діяльності, з процедурою відмови у видачі висновку ОВД, оскільки за наслідками вказаних рішень планована діяльність не реалізується.
- можливості інформування суб’єктів господарювання про наявність таких зауважень та пропозицій уповноважених органів, за результатами консультацій, а також порядок їх отримання і врахування при здійсненні оцінки впливу на довкілля щодо планованої діяльності.
- не в повній мірі не відповідності аналізу регуляторного впливу (АРВ) до проєкту Закону вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308.
Зокрема, в АРВ у разі прийняття закону як вигода зазначається про скорочення тривалості процедури. Водночас не проаналізовано, які вигоди отримає держава, громадськість і бізнес при визнанні діяльності неприпустимою чи відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля.
Розрахунок витрат суб’єктів господарювання, у разі прийняття Закону, містить дані щодо розміру плати за проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля, але не включає витрати, пов’язані з необхідністю повторного проходження процедури внаслідок надання висновку з оцінки впливу на довкілля, у якому визначена недопустимість провадження планової діяльності, або відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, у т.ч. витрати на проведення досліджень, підготовки звіту та адміністрування дозвільної процедури.
У якості прикладу адекватного реагування європейської спільноти на кризові виклики, ми в PAUU звертаємо увагу на рішення Міністрів енергетики ЄС, прийняте 19 грудня 2022 року, щодо змін до Директиви про ВДЕ (RED) в рамках плану REPowerEU, у т.ч. спрощення процедури ОВД, за якими обов’язок здійснювати оцінку впливу на довкілля та здійснення заходів з пом’якшення цього впливу частково покладається на державу, а не на бізнес.
Варто відзначити, що уряд вже почав процес спрощення проходження процедури ОВД.
Зокрема, 3 березня з'явилася інформація, що договір на проведення громадського обговорення в процедурі ОВД можна буде укласти онлайн.
Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля. Це дозволить скоротити тривалість процедури, а також спростити її за рахунок діджиталізації.
"Сьогоднішнє рішення Уряду саме про спрощення та переведення процедур у сучасний цивілізований формат. Фактично ми замінюємо паперові договори, які потрібно було пересилати поштою, на договір публічної оферти, який можна укласти онлайн. Й Міндовкілля вже розробило відповідний цифровий модуль на власному вебсайті. У майбутньому він буде доступний також на ЕкоСистемі. Бо наша мета - створити умови для післявоєнної відбудови та розвитку бізнесу відповідно до високих європейських екологічних стандартів", — прокоментував міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
Нововведення дозволять:
- на 60 календарних днів зменшити час проходження процедури;
- здійснювати оплату відповідних послуг онлайн.