Основна небезпека зруйнованих війною будинків полягає в тому, що вони містять низку небезпечних компонентів, зокрема ртутьвмісні та світлодіодні лампи, а також азбест у покрівельних матеріалах.
Це вкрай негативно впливає на навколишнє середовище, заявила заступниця генсека ООН, директорка Програми ООН щодо довкілля Інгер Андерсен, повідомляє Укрінформ.
“Багато старих дахів в Україні мають азбест – близько 90% покрівельного матеріалу має у своєму складі азбест. Тому критичним стає те, як із цим впоратися”, – сказала Андерсен.
Вона підкреслила, що території необхідно розчищати від зруйнованих будівель, щоб розпочати відбудову. Уряд України вже працює над сортуванням частини цих уламків. Так дробарки подрібнюють бетонні уламки, щоб в майбутньому використати його їх для будівництва доріг.
“Утилізація уламків є проблемою в ситуації руйнування. Це виклик, коли землетрус, і це виклик, коли війна. Це те, над чим ми намагаємося працювати”, – сказала Андерсен.
Вона наголосила, що питання утилізації відходів руйнації гостро стоїть всюди, де зруйнована інфраструктура, а не лише у прифронтових районах.
Андерсен зазначила, що поводження з такими відходами є проблемою і в мирні часи, коли будівлі зносять. Проте це відбувається в контрольованих умовах. А під час природніх катастроф чи війни проблема стає набагато актуальнішою.
Вона також наголосила на важливості підтримки роботи екоінспекторів, адже вони зіткнулися з викликами війни раптово. Тому дуже важливо, щоб вони мали компетенцію для вирішення актуальних питань.
Нагадаємо, екоактивісти закликали українців, які розбирають зруйновані будинки, використовувати спеціальний одяг, маску та окулярах, щоб захистити себе від азбесту.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Кабінет міністрів у вересні 2022 року затвердив "Порядок поводження з відходами від руйнувань будівель та споруд", що утворились у зв’язку з пошкодженням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або ліквідації їх наслідків.
