Два роки в Україні діяв експериментальний проєкт, який спрощував порядок отримання дозволів на оброблення відходів, що не є небезпечними. Це дало можливість підприємствам працювати у правовому полі без зупинки та час на отримання висновку ОВД, щоби діяти законно після завершення проєкту. Однак на практиці процедуру почали чи завершили лише близько 10% підприємств.
Про результати проєкту та виявлені недоліки повідомили в Міністерстві економіки і довкілля. Його втілення регулювала постанова Кабміну № 1003 від 30 серпня 2024 року.
Навіщо це було потрібно
Експериментальний проєкт мав на меті спростити отримання дозволів на оброблення відходів, створивши порядок їхнього отримання через цифрову платформу "ЕкоСистема". Він планував забезпечити безперервну роботу підприємств, які працюють із вторинною сировиною, зокрема папером, металом і склом, а також полігонів без затверджених проєктів рекультивації.
Водночас бізнес отримував додатковий час для підготовки документів за загальною процедурою, а держава — можливість розробити зміни до законодавства та відпрацювати цифровий механізм видання дозволів.
Результати невтішні
Проте на практиці виявилося, що дворічний бонус роботи без ОВД не простимулював більшість суб’єктів господарювання пройти необхідні процедури згідно із Законом "Про управління відходами".
Загалом 1900 суб’єктів господарювання у межах експерименту отримали 2612 дозволів. Із цих підприємств 1472 підлягають процедурі оцінки впливу на довкілля. За два роки лише 153 з них отримали висновки ОВД або розпочали процедуру.
Плюси та мінуси експерименту
У Мінекономіки перевагою реалізованого проєкту вважають те, що він дав змогу отримувати спрощені дозволи на операції D1, D4 і D. Переважно їх одержували комунальні підприємства, що допомогло сміттєзвалищам працювати у законному полі.
Серед позитивних моментів — формування переліку суб’єктів господарювання у сфері управління відходами та виявлення прогалин законодавчого регулювання для дозволів на попередні операції R12 R13.
Однак недоліків виявилося більше. Серед них:
- Захоронення відходів, які можна було використати повторно. Спрощені дозволи дали можливість захоронювати змішані відходи, серед яких могли опинитися як небезпечні, так і ті, що можна було використати у будівництві та виробництві біогазу.
- Прогалини у даних. Експеримент не запровадив звітування учасників, тож наразі дані про фактичний обсяг зібраних та оброблених відходів відсутній. Це заважає об’єктивно оцінити результати проєкту.
- Прогресу в отриманні ОВД немає. Лише 10% суб’єктів господарювання на момент завершення експерименту розпочали або завершили процедуру оцінки впливу на довкілля.
- Факти передачі відходів на оброблення неможливо відстежувати.
- Судовий спір. У квітні 2026 року суд першої інстанції визнав постанову № 1003 протиправною і нечинною. Один з аргументів — зміни та спрощення вимог наявного Закону "Про управління відходами".
Задля виправлення деяких із виявлених проблем, Мінекономіки пропонує підготувати зміни до закону "Про управління відходами", щоб визначити підстави та умови застосування спрощеної процедури отримання дозволу для окремих операцій з відходами, що не є небезпечними, зокрема R12 і R13.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що Мінекономіки планує дати підприємствам сім місяців перехідного періоду для проходження необхідних процедур.
Водночас бізнеси масово заявляли про бюрократизацію цієї процедури та значні строки проходження.
