ЕкоПолітика продовжує цикл інтерв'ю про вплив війни на довкілля України. Ми поспілкувалися з заступницею голови екологічного комітету Верховної Ради Оленою Криворучкіною про те, наскільки швидко влада змогла адаптуватися до нових воєнних реалій, як працює Оперативний штаб з фіксації збитків довкіллю, чи допоможуть відбудовувати країну за новими екостандартами партнери в ЄС та багато іншого.
- Нині Міністерство захисту довкілля проводить низку кадрових перестановок на всіх рівнях. Як ви оцінюєте новопризначених людей?
З новопризначеними кадрами працювати міністру, і я думаю, що саме після відбору новопризначеним міністром кандидатів до своєї команди їх затвердив Кабінет міністрів. Оцінювати вказаних людей буде непрофесійно без спілкування з ними, без розуміння, хто і за які напрями й питання відповідає, які має завдання, поставлені міністром і Кабміном.
Саме для цього на одному з останніх засідань Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Руслан Стрілець представив нашому Комітету всіх членів своєї команди з їхніми планами, цілями та чіткими критеріями ефективності, за якими можна буде оцінити їхню роботу.
- Багато хто з екоспільноти скаржиться на непрозору роботу екокомітету та Міністерства захисту довкілля в умовах війни. Що Ви можете відповісти на такі звинувачення?
Скажу відверто, що мені, як заступниці голови дивно чути про начебто непрозорість роботи екокомітету, адже всі засідання відбуваються в онлайн-режимі в присутності не лише народних депутатів України, секретаріату, але й представників громадськості. Інформація про проведення засідань і перелік питань, які будуть на ньому розглядати, завжди попередньо анонсують на сайті нашого комітету.
Можливо, така думка склалася з огляду на закриття доступу до окремих ресурсів комітету чи міністерств або відомств, але такі дії здійснено за вказівкою правоохоронних органів і спрямовано на гарантування безпеки інформації та безпеки діяльності органів державної влади у воєнний час. Але, скоріше, просто є люди, які бажають робити щось корисне, а є ті, чия "робота" зводиться до публічних криків "зрада" як з приводу, так і без. І ось перші чомусь знаходять можливість не лише бачити роботу комітету, а й доносити до нас свої ідеї та пропозиції. Як то кажуть, було б бажання.
Скажу більше, на останньому засіданні одним з ухвалених рішень було створення Експертної ради як дорадчого органу при комітеті. Більшість учасників підтримала мою пропозицію долучити науковців до діяльності екокомітету, адже законотворча діяльність нерозривно пов’язана не лише з практикою реалізації, але й з наукою.
пресслужба Криворучкіної
- Які проміжні результати роботи координаційного штабу з фіксації збитків довкіллю від війни?
Станом на сьогодні на базі Оперативного штабу працює Робоча група національних і міжнародних експертів, до складу якої входить понад 70 осіб. Дослідження і висновки експертів, які аналізували міжнародний досвід і практику стягнення екологічних збитків, стали основою для роботи профільних ресурсних груп із напрацювання методик з оцінювання збитків. До роботи Робочої групи та Оперативного штабу активно долучилися найкращі науковці з інститутів і науково-дослідних національних та іноземних установ (Інститут морської біології НАН України, Інститут гідробіології НАН України, Японський інститут радіоекології, УкрНЦЕМ та інші), представники експертного середовища та громадськості (Асоціація експертів зі сталого розвитку, Екологія.Право.Людина, ПАЕУ та інші), представники державних установ і організацій (Міндовкілля, Мінреінтеграції, МЗС, Спеціалізована екологічна прокуратура та інші органи), а також представники Програми навколишнього середовища ООН (UNEP).
З мого боку буде не зовсім коректно називати цифри збитків, адже не за всіма зафіксованими випадками проведено розрахунки. На це є причини: брак затверджених методик (багато з них тільки розробляються), нестача інформації та документів (наприклад, про багато випадків, які мали місце на тимчасово окупованих територіях, немає інформації про небезпечні речовини та/або їхню кількість за окремими типами снарядів, що використовує країна-агресор). Усього до реєстру Оперативного штабу вже внесено інформацію про понад 300 випадків.
- Чи буде Україна після перемоги в суді домагатися стягнення з Росії відшкодування збитків довкіллю? Які механізми для цього є?
Як я вже казала, на базі Оперативного штабу при Держекоінспекції працює Робоча група національних і міжнародних експертів. Одна з підгруп (підгрупа юристів-міжнародників) провела аналіз світового досвіду в компенсації та практики відшкодування агресором екологічних збитків. В інших країн, зокрема Кувейт у війні з Іраком, Коста-Ріка – Нікарагуа, були різні моделі стягнення екологічних збитків. Це і Компенсаційна комісія ООН, і Міжнародний суд ООН. У нашому випадку, як свідчать дані останнього засідання Оперативного штабу, ми навряд чи можемо звертатися за аналогічними процедурами. Ці висновки підтвердили і представники МЗС та Мін'юсту, й уповноважений представник UNEP. Саме тому нині ми долучаємо зібрану нами інформацію та висновки до діяльності, яку здійснює Мін'юст у межах окремо створеної Робочої групи щодо захисту інтересів держави в міжнародних судах.
Але поки що важливим є той факт, що нам потрібно здійснювати фіксацію та документування в контексті не лише національного законодавства, але й міжнародного. Кожен національний державний орган та установа "діє в межах та у спосіб, визначений законодавством", а це означає, що оформлення місць злочину (більшість екологічних збитків кваліфікують як злочини проти довкілля, якщо вони не є суміжними або не мають причинно-наслідкового зв’язку з іншими злочинами) здійснюють правоохоронні органи лише суто в спосіб та на умовах, визначених кримінально-процесуальним законодавством України.
Висновки нашої підгрупи юристів-міжнародників показали, що цього навряд чи буде досить для міжнародного суду чи міжнародної комісії, адже щонайменше принципів незалежності та об’єктивності формування доказової бази не витримано (українські органи зафіксували збитки, заподіяні Україні, їх підтвердили, установили методику розрахунку та самі їх розрахували).
Саме тому я ініціювала звернення від імені народних депутатів України до Генеральної асамблеї ООН, до UNEP, до Європарламенту та Єврокомісії про нагальну потребу створення Спеціальної екологічної моніторингової місії (СЕММ), або хоча б скерування представників цих організацій для створення Національної комісії (місії) як комплексного органу фіксації та документування всіх випадків екологічної шкоди в присутності міжнародних спостерігачів.
- Ви курували розроблення законопроєкту про екологічне страхування. Яка його доля сьогодні?
Законопроєкт про екологічне страхування нині внесено в перелік заходів щодо відновлення України в післявоєнний період, адже він є комплексним і передбачає не лише можливість покриття екологічних ризиків, але й створення централізованих гарантійних фондів, які повинні бути в Україні в разі настання катастрофічних ризиків і долучення до системи страхування всіх учасників ринку на однакових умовах через застосування принципів співстрахування.
Навіть під час воєнного стану ці форми організації страхового захисту на прикладі роботи Моторного (транспортного) страхового бюро України та Ядерного страхового пулу підтвердили свою ефективність.
пресслужба Криворучкіної
- Попри війну, які екологічні ініціативи нині проводить влада?
Війна виявила багато недопрацювань у різних сферах, не залишилася осторонь і природоохоронна сфера: це і відсутні методики з оцінки збитків навколишньому середовищу, і застарілі принципи контролю та моніторингу стану довкілля, і власне принципи та повноваження державних органів.
Саме з огляду на це я надала пропозиції до робочої групи "Екологічна безпека", яка працює в складі Національної ради з відновлення України, саме з огляду на потребу приведення чинного законодавства у відповідність до міжнародних та європейських принципів, через угоду з Євросоюзом я ініціювала створення Експертної ради при Комітеті ВРУ з питань екологічної політики та природокористування.
Якщо ж говорити не лише про нормативно-правову базу, а стратегічно, то основні екологічні ініціативи є такими:
- створення програми відновлення України на базі "зелених принципів";
- діяльність наглядових і контрольних органів має здійснюватися автоматизовано та дистанційно без втручання безпосередньо в роботу суб’єктів господарювання, які не порушують законодавства;
- установлення чітких і прозорих правил ліцензування та здійснення дозвільних процедур, застосування заходів впливу та розрахунку штрафних санкцій і визначення розмірів збитків на основі автоматизованих систем та алгоритмів без втручання людини чи посадовця в такий процес на будь-якому етапі;
- акцент не на кількісні, а на якісні показники та критерії, з огляду на довгострокову ефективність: тобто замість збільшення територій під сміттєзвалища нам потрібно будувати сміттєпереробні заводи, замість додаткового виділення територій під хвостосховища нам потрібно забезпечити можливості вторинного використання шлаків та шламів, замість виділення державою коштів із бюджету на ліквідацію екологічних катастроф ми повинні мати достатні гарантійні фонди, накопичені страховими компаніями завдяки роботі екологічного страхування.
Одним із підтверджень правильності нашого курсу є той факт, що окремими нашими напрацюваннями вже цікавляться країни ЄС. Наш досвід вивчають як унікальний.
- Коли уряд готував план післявоєнної відбудови України з трьох етапів, чи долучили до нього членів екокомітету?
Національна рада з відновлення України передбачала залучення багатьох представників законодавчої та виконавчої влади, представників експертного середовища та громадськості. Наскільки я знаю, мої колеги з екологічного комітету також входять до складу групи "Екологічна безпека", яка діє в межах діяльності Національної ради з відновлення України.
- Чи реальною сьогодні є відбудова України з урахуванням нових екологічних стандартів для житлових будівель, підприємств і т.д.?
Фактично сьогодні ми всі не маємо іншого шляху, як перемогу та відбудову. А відбудову ми будемо робити обов’язково за допомогою наших європейських та міжнародних партнерів, адже компенсації від агресора – це питання навіть не 1-2 років. Судові рішення за попередніми збройними конфліктами виносилися через 8 і більше років після їх завершення. Тому в питанні відбудови нам треба орієнтуватися на принципи та методи відбудови, які нам пропонуватимуть наші партнери.
І там точно не буде ні азбестовмісних речовин (наші робочі підгрупи якраз вивчають ці питання), ні принципів нульової толерантності до довкілля, і багато іншого, від чого ми страждали раніше. Помилок минулого ми повторювати не будемо! Це точно буде "зелене будівництво", "зелена енергетика", енергоефективність, вторинна переробка та "зелена економіка".
- Чи є перспективи залучення європейських партнерів до "зеленого" відновлення України? Які напрацювання в цьому плані проводить екологічний комітет?
Є не просто перспективи, є повна підтримка і розуміння. До того ж як у реалізації короткострокових проєктів (за принципом "треба на вчора", наприклад, Японія Україні забезпечила фактичне відновлення моніторингової радіаційної системи в Чорнобилі після варварського її розграбування рашистами), так і за принципом довгострокових масштабних проєктів (у межах зустрічей Національної ради з відновлення України з багатьма іноземними партнерами обговорюється питання капітального будівництва та реконструкції великих інфраструктурних проєктів. Сьогодні є вже конкретні домовленості й отримано певні гарантії з боку наших європейських країн-партнерів. Подібні домовленості є на різних рівнях. Десь це особиста заслуга президента України, десь їх досягнуто на рівні народних депутатів. Але це не поодинокі випадки. Така допомога має системний характер.
Сьогодні першочерговим завданням екокомітету є саме адаптація законодавства та імплементація в національне законодавство всіх "зелених" принципів: вторинна переробка, без азбестових ризиків, "зелене" управління відходами, екомодернізація. Саме такий комплексний синергетичний підхід (науковці/експерти – практики – парламентарі – виконавча влада) нам забезпечить те, чого сьогодні вже потребує Україна, а післявоєнна Україна без цього просто не може бути.
пресслужба Криворучкіної
- Чи відбувається нині наближення українського законодавства до європейського в частині "зеленої" політики?
На мою думку, екокомітет сьогодні ефективно працює у всіх сферах природоохоронної діяльності саме в наближенні національного законодавства до вимог ЄС та міжнародних принципів.
Зокрема, це законодавство про управління відходами, про національний реєстр викидів, автоматизація дозвільних процедур, приєднання до Конвенції про транскордонний вплив промислових аварій і низка інших законодавчих ініціатив. Частина з них були обов’язковими умовами для подальшого вступу України в ЄС, частину ми імплементували в наше законодавство просто як успішний досвід західних країн. Але ми всі розуміємо, що нам доведеться пройти ще довгий шлях, щоб можна було говорити, що українське законодавство стовідсотково відповідає найкращим європейським практикам. Ми готові до цього!
