Українські виробники, які експортують свою продукцію у країни Європейського Союзу, повинні будуть сплачувати понад €1 мільярд щорічно в рамках оновленого проєкту СВАМ (Механізму вуглецевого коригування імпорту).
До такого висновку у своїх підрахунках дійшли експерти Європейської бізнес-асоціації (EBA).
Нагадаємо, що у травні Комітет із навколишнього середовища, охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів у ЄС (ENVI) фіналізував своє бачення дизайну СВАМ, тож уже менш ніж за тиждень, 6 червня документ буде винесено на голосування Європейського парламенту.
Оновлений проєкт СВАМ передбачає жорсткіші вимоги, як порівняти з версією, яку оприлюднила Єврокомісія у липні минулого року. Зокрема, окрім раніше пропонованих цементу, добрив, заліза, сталі, алюмінію та електроенергії, СВАМ поширюватиметься також на водень, полімери та органічні хімічні речовини, що імпортуються до країн ЄС, а із часом покриватиме всі галузі, що підпадатимуть під європейську схему торгівлі квотами на викиди парникових газів (EU ETS).
Разом із прямими викидами СО2 оподаткуванню будуть підлягати також непрямі викиди СО2, зокрема від використання електроенергії у процесі виробництва.
Перехідний період СВАМ, протягом якого виробники не матимуть фінансових зобов’язань, триватиме два роки замість трьох, і вже з 1 січня 2025 року механізм запрацює повністю.
Крім того, кошти, отримані від продажу сертифікатів СВАМ, підуть до бюджету ЄС, але ЄС має надати фінансову допомогу для декарбонізації найменш розвинутим країнам, до яких відповідно до класифікації ООН належать бідні країни Азії та Африки; Україна до останніх не входить.
Для підрахунку експерти EBA взяли до уваги останні ціни за тонну викидів СО2, тобто €84, а також обсяги імпорту української продукції країнами ЄС. З урахуванням цих факторів навантаження на українських виробників становитиме понад €1 млрд щороку, уважають в асоціації. Наприклад, експортери цементної продукції додатково сплачуватимуть орієнтовно €3,2 млн, добрив – €74,2 млн, органічної хімічної продукції – €17,7 млн, полімерної продукції – €162,5 млн, металургії – €961,3 млн щорічно.
"Поки ЄС, Велика Британія, Канада та США скасовують мита на українську продукцію, українські виробники можуть стикнутися з новим нетарифним бар’єром у вигляді СВАМ, звітування за яким розпочнеться вже з 2023 року. Однак унаслідок розпочатої наприкінці лютого Росією військової агресії було призупинено впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів як першого кроку до створення ринку торгівлі парниковими квотами в Україні. Відтак українські підприємства не зможуть верифікувати свої викиди СО2 та подати відповідні СВАМ-декларації", — зазначила координаторка Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Ольга Бойко.
За словами експертки, якщо нічого не зміниться, це призведе до застосування до України усередненого показника вуглецеємності продукції, що підпадає під регулювання СВАМ.
"Як наслідок, українська продукція втратить свою конкурентоздатність на ринку ЄС, частка якого у 2021 році сягнула 40% всього експорту. Це — справжній форс-мажор, який має бути взятий до уваги європейською стороною і відображений у вигляді відстрочки застосування СВАМ до всіх секторів українського експорту", — наголосила Бойко.
Зазначається, що EBA вже протягом двох років системно звертається із офіційними листами до представників влади зі своїми пропозиціями щодо СВАМ та необхідності залучити бізнес до роботи вже наявної робочої групи при Офісі віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції або ж створити нову, наприклад, при Мінекономіки.
В асоціації висловили сподівання, що голос бізнесу буде почуто й курс на лібералізацію торгівлі між Україною та ЄС продовжать.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що Комітет із питань захисту довкілля у Європейському парламенті проголосував за Механізм прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM) та реформу Системи торгівлі викидами (ETS), які є інструментами для досягнення ЄС кліматичних цілей у межах пакету Fit for 55.
Додамо, що Європейська асоціація сталі Eurofer розкритикувала намір Європарламенту змінити систему торгівлі викидами.
