Українські лісгоспи готові забезпечити необхідний обсяг альтернативного палива, зокрема тріски та дров, без шкоди для лісів для модульних мобільних котелень, що працюють на різних видах палива та які можна оперативно підключити замість пошкодженого обладнання.
Про це в блозі на "Економічній правді" написав голова Держлісагентства Юрій Болоховець.
Питання щодо забезпечення мобільних котелень достатнім обсягом "альтернативного" палива, а саме вугілля, дров, соломи тощо, підіймалось на засіданні Штабу з підготовки до осінньо-зимового періоду. Нещодавно уряд виділив кошти на закупівлю таких котелень.
В матеріалі зазначили, що існують значні ризики, що рф спробує взимку залишити українські міста без тепла, завдаючи спрямованих ударів по інфраструктурі, адже енергетична війна проти Європи вже розпочалася.
Держлісагентство вже зібрало заявки на постачання дров майже з усіх регіонів країни. Загальний обсяг заявленої потреби – понад 7 млн кубометрів. Це в декілька разів більше, ніж протягом звичайного опалювального сезону.
Лише Донеччина, де руйнування інфраструктури найбільші, потребує понад 700 тисяч кубометрів, Миколаївщина – понад 400 тисяч, Одещина – понад 300 тисяч.
Болоховець запропонував рішення, як збільшити заготівлю дров та не завдати лісам шкоди.
“Ми не маємо права відійти від принципу невиснажливих методів лісокористування. Що означає не забирати з лісу більше ресурсу, ніж може відновитись за той же термін”, – зазначив він.
За розрахунками фахівців, в середньому на гектар лісу приростає близько 4 кубометрів деревини (в Карпатах 6-7 кубів, в південних регіонах 2-3 куби), тобто щорічно в Україні з’являється 40 млн кубометрів деревини. Однак заготовляється лише половина – 20 млн кубометрів, а інша частина залишається на важкодоступних ділянках у горах, заболочених ділянках тощо.
“Отже, резерв, який не забирається внаслідок недостатньо розвинутої лісової інфраструктури, досить значний. За нашими оцінками, це додатково 2 млн кубометрів дров”, – сказав Болоховець.
Також можна збільшити заготівлю шляхом активізації догляду за лісом.
У 2020 році в Україні було зменшено нормативний показник повноти насаджень, тобто густоти стояння дерев у лісі. Відповідно, з’явилась можливість у збільшенні обсягів проріджування та прохідних рубок (догляд за лісом).
Це дасть можливість додатково заготовити ще 4 млн кубометрів. Також є суттєві резерви санітарних рубок.
Болоховець підкреслив, що Україна має колосальні резерви тріски, а кожного року в лісах залишаються мільйони тонн таких відходів.
“Перебивається десь лише 300 тисяч кубометрів, а півтора мільйона кубометрів тріски лишається. Ми готові інвестувати у перероблення та переробляти весь обсяг (для нас це додатково понад мільярд гривень заробітку), але потрібен споживач. Тобто котельні, які погодяться купляти це паливо. Таким чином, лісова галузь готова знайти для країни необхідний обсяг дров без шкоди лісовому фонду. Нарада з головними інженерами обласних управлінь вже проведена”, – сказав він.
Болоховець також додав, що процес відведення додаткових насаджень під заготівлю триває. А щодо керівників, які не зможуть мобілізуватись та забезпечити заготівлю у необхідних обсягах, будуть прийматися жорсткі кадрові рішення.
Проте заготівля лише частина питання. Адже дрова в основному купували місцеві мешканці або громади у місцевих лісгоспів. Все відбувалось на місцевому рівні. Налагодженої системи дистрибуції, доставляння в інші регіони не існувало, бо не було потреби.
Проте у лісгоспів півдня та сходу сьогодні немає достатньо ресурсу, щоб забезпечити колосальні потреби місцевого ЖКГ у паливі, викликані руйнуванням газових мереж та котелень.
“Доведеться переміщувати сотні тисяч кубометрів дров з заходу країни в найбільш постраждалі регіони, створювати на місцях стратегічні "аварійні" резерви, розподіляти паливо між побутовими споживачами та комунальниками. Іншими словами, владі на рівні регіонів доречно розглянути можливість проведення централізованих закупівель і формування системи розподілу ресурсу на місцях”, – зазначив Болоховець.
Ще один важливий аспект — тарифи на перевезення. Лісгоспи забезпечать ресурс для постраждалих регіонів за доступними цінами, однак доставляння дров залізницею з Волині на Миколаївщину втричі збільшить їх вартість.
Болоховець зазначив, що це питання також треба вирішувати.
“Системні постачання важливо налагодити сьогодні, не очікуючи на ажіотажний попит напередодні початку сезону в жовтні-листопаді. Дрова – це не природний газ, який споживач фізично не може накопичувати”, – наголосив він.
Наразі вже лісгоспи по всій країні відчувають підвищений попит, адже люди налякані можливістю залишитись без газу та електрики й самотужки інвестують у дрова, створюють запаси, готуються до зими. Держлісагентство заздалегідь створює стратегічні запаси для забезпечення ресурсом армії в осінньо-зимовий період.
Нагадаємо, у місті Рівне теплопостачальне підприємство "Рівнетеплоенерго" планує перевести протягом 5-10 років всі свої котельні на біомасу.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, ТОВ “Нафтогаз Тепло” має намір у довгостроковій перспективі купувати біосировину у місцевого бізнесу, щоб скоротити споживання природного газу.
