До середини століття в Україні внаслідок кліматичних змін може суттєво знизитися врожайність основних сільськогосподарських культур.
Про це йдеться в новому дослідженні Світового банку про вплив зміни клімату на економіку України. Доповідь на тему "Україна: підвищення стійкості до клімату в сільському та лісовому господарстві"
CБ опублікував у середу, 9 лютого.
"Цей новаторський аналіз не лише надає детальні прогнози щодо зміни клімату для України, але й проливає світло, який вплив кліматичні зміни матимуть на її сільське господарство, а також на доходи домашніх господарств і показники бідності", — зауважили у Світовому банку.
Аналітики вважають, що до середини століття внаслідок різних чинників, зокрема й зміни клімату, спостерігатиметься зниження врожайності основних сільськогосподарських культур України, серед них — ячменю, кукурудзи та соняшника.
"Проте врожайність озимої пшениці на півночі та північному заході України до 2050 року може зрости на 20-40 % порівняно з 2010 роком", — ідеться у звіті.
Згідно з прогнозами, також значно скоротяться площі, придатні для вирощування ялини, бука, сосни та дуба — ключових порід деревини в Україні.
Окрім того, зі зміною клімату, ймовірно, зростатиме загроза лісових пожеж і значного поширення деяких видів комах.
За даними дослідження, середня температура в Україні може підвищитися на понад 4°C до кінця XXI століття. Це супроводжуватиметься вологішою зимою та сухішим літом, а також значними коливаннями в різних регіонах України.
Прогнозується, що в південному степу буде різке щорічне збільшення кількості тропічних ночей і спекотних днів. Підвищення температури влітку може призвести до спеки та посилення посушливості на півдні та сході України. Навіть із деякими заходами щодо пом’якшення клімату кількість морозних днів і ночей у південному регіоні зменшиться.
У звіті сказано, що внаслідок зміни клімату найбільших утрат в Україні зазнають Черкаська, Херсонська, Кіровоградська, Полтавська та Вінницька області.
Для зменшення потенційного негативного впливу Світовий банк рекомендує Україні докласти зусиль у трьох конкретних напрямах:
- зміцненні інституцій, політики та планування;
- підвищенні наукового й дослідницького потенціалу;
- сприянні переходу до кліматично збалансованого сільського й лісового господарства.
Для зміцнення інституцій пропонується створити на базі Мінагрополітики України механізм інтеграції зусиль, пов’язаних зі зміною клімату. Це потрібно для "підтримки ефективної та узгодженої кліматичної політики, а також програм для фермерів".
Що стосується розширення наукового потенціалу, пропонується посилити можливості Укргідрометцентру та Українського гідрометеорологічного інституту.
Пропозиції щодо кліматично збалансованого сільського й лісового господарства передбачають передусім краще управління ґрунтами та водою.
Раніше
ЕкоПолітика писала, що американське видання The New York Times називає
дефіцит води головним ризиком для України внаслідок кліматичних змін.
Окрім того, зі зміною клімату, ймовірно, зростатиме загроза лісових пожеж і значного поширення деяких видів комах.
За даними дослідження, середня температура в Україні може підвищитися на понад 4°C до кінця XXI століття. Це супроводжуватиметься вологішою зимою та сухішим літом, а також значними коливаннями в різних регіонах України.
Прогнозується, що в південному степу буде різке щорічне збільшення кількості тропічних ночей і спекотних днів. Підвищення температури влітку може призвести до спеки та посилення посушливості на півдні та сході України. Навіть із деякими заходами щодо пом’якшення клімату кількість морозних днів і ночей у південному регіоні зменшиться.
У звіті сказано, що внаслідок зміни клімату найбільших утрат в Україні зазнають Черкаська, Херсонська, Кіровоградська, Полтавська та Вінницька області.
Для зменшення потенційного негативного впливу Світовий банк рекомендує Україні докласти зусиль у трьох конкретних напрямах:
