В Україні через тривалу відсутність економічних стимулів та прогресивного законодавства зростає кількість нелегальних сміттєзвалищ, а тіньовий бізнес заробляє на захороненні відходів завдяки 9 схемам.
За словами експертів, власникам полігонів вигідно брати гроші за захоронення та не переробляти відходи, адже це створює можливість заробляти на смітті, повідомляє NV.
Зазначається, що близько 7% території країни займають сміттєзвалища. Україна має 5,7 тисячі легальних сміттєзвалищ та полігонів загальною площею майже 8 тисяч гектарів з яких:
- 162 – вже перевантажені;
- 693 – не відповідають нормам екологічної безпеки;
- з 2197 сміттєзвалищ, які потребують рекультивації, фактично рекультивовані лише 258.
Окрім того, за оцінками екоактивістів, існує 33−35 тисяч нелегальних сміттєзвалищ, кількість яких зростає щороку.
"Щороку в Україні викидають 10−11 млн тонн сміття. З них переробляється 3−6%, спалюється 1−2%. Інше вивозять на полігони", – сказав ексголова постійної комісії Київради з питань екологічної політики Костянтин Яловий.
За словами фахівців, які знайомі з ринком вивезення і захоронення сміття, існують схеми, які дозволяють генерувати кошти, які не піддаються офіційному обліку. Більшість зі схем можливі завдяки тому, що цей сегмент контролюється органами місцевого самоврядування.
Приклади корупційних схем:
- на сміттєзвалищах живуть і працюють неофіційні сортувальники (як правило, люди з уразливих категорій), які відбирають сировину для вторинної переробки, яку потім продають "смотрящі" за сміттєзвалищем;
- при проведенні тендерів на закупівлю обладнання, контейнерів завищують ціни, бо більшість підприємств-учасників ринку мають комунальну або державну власність;
- при проведенні конкурсів на вивезення муніципальних відходів пропонуються хабарі місцевій владі або відбувається зміна керівництва комунальних підприємств на людей, що наближені до місцевих чиновників;
- отримання оплати від органів місцевого самоврядування (ОМС) за перевезення та складування відходів на сміттєзвалищах, але при цьому сміття викидують в лісосмугах. Різниця ділиться між усіма учасниками процесу;
- хабарі за відсутність перевірок закритих територій, на яких накопичується сміття, або полігонів, які за документами вже заповнені, проте продовжують приймати сміття;
- ОМС самостійно визначає умови щодо визначення виконавця послуг, який може найняти співвиконавця. Оскаржити ці умови і сам вибір неможливо;
- тариф на послугу з управління відходами визначає виконавець послуг, а затверджує ОМС, тобто виконавець має домовлятися з ОМС щодо тарифу. Яскравий приклад стався у Сумах – мер Олександр Лисенко та начальник департаменту ЖКП, вимагали від виконавця хабар, щоб затвердити економічно обґрунтований тариф на послугу;
- плата за послугу з вивезення відходів включає окрему плату за абонентське обслуговування. Тариф за цю послугу коливається в різних громадах від 1,5 грн до 5,5 грн на абонента в місяць. Деякі виконавці користуються послугою сторонніх компаній. Залучення ланцюжка з кількох виконавців дозволяє збільшити тариф з вивезення побутових відходів на 20−30% за рахунок прибутку субпідрядника;
- застаріла форма обмірювання (кубічні метри) дає багато можливостей маніпулювати з об'ємом, та заробляти на цьому гроші. Наприклад, збирання відходів відбувається в кубометрах, а захоронення в тоннах. У різних громадах, можна побачити різне співвідношення між тонною і куб. м. До того ж облік є непублічним і неможливо оцінити реальність послуг, за які ОМС сплачує кошти.
В матеріалі наголосили, що у липні 2023 року набув чинності новий Закон №2320-IX "Про управління відходами". Зокрема, документ регламентує поняття сировини, яку можна вилучати з відходів. Це має зробити переробку інвестиційно привабливою. Однак цей закон рамковий і потребує низки додаткових актів, зокрема закону “Про упаковку та відходи упаковки”, який має запровадити розширену відповідальність виробників.
Зазначається, що для реальних змін у секторі потрібні значні інвестиції та перегляд тарифів для населення.
Нагадаємо, в Україні почали обговорення змін до Податкового кодексу, щоб поширити екоподаток на захоронення та розміщення відходів. Це має стимулювати зменшення прямого захоронення і заохочувати до збільшення обсягів сортування та рециклінгу.
Раніше ЕкоПолітика аналізувала, що у галузі управління відходами змінилося з набуттям чинності Закону №2320-IX "Про управління відходами" і чи зможе Україна подолати сміттєву навалу.
