Європейські комісари оцінили на два бали прогрес України у сфері довкілля і клімату – як стан наближення, так і рух уперед за рік.
Про це розповіла Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля" у матеріалі “Європейської правди”.
Чому оцінка така низька
Експертка проаналізувала звіт з оцінкою прогресу України у 2024 році на шляху до вступу в ЄС. Документ з’явився 30 жовтня на сайті Європейської Комісії.
“Двійка” за довкіллєві питання, на її думку, не означає, що Україна зовсім не впоралася зі своїм завданням за рік. Наталія Андрусевич нагадала, що Україна може похвалитися деякими важливими досягненнями, наприклад, прийняттям закону про промислове забруднення та закону про засади державної кліматичної політики, які до цього не вдавалося прийняти роками.
Проте вона наголосила, що залишилися і невиконані рекомендації, виставлені нашій країні на попередній рік. Саме цим пояснюється невисока оцінка. Тому ці “борги” доведеться закрити у наступному році.
Які головні завдання на 2025 рік
У своєму звіті Євросоюз пропонує Україні такі три пріоритети у сфері екологічної та кліматичної політик на наступний рік:
- Розв'язати питання із застосуванням двох основних механізмів запобігання екологічній шкоді: оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО).
- Оновити відповідні документи в рамках Паризької угоди про зміну клімату та ратифікувати Кігалійську поправку до Монреальського протоколу.
- Відновити роботу системи моніторингу, звітування та верифікації викидів парникових газів від промисловості та прийняти дорожню карту впровадження системи торгівлі викидами.
Наталія Андрусевич вважає, що перше завдання формально можна вирішити доволі просто шляхом внесення змін у кілька законів. Водночас вона попереджає, що це “вимагатиме пошуку непростого консенсусу як у межах владних кабінетів, так і з бізнесом, який прагне ще більшого спрощення та дерегуляції”.
“Проте саме через застосування ОВД і СЕО ми зможемо забезпечити, щоб повоєнна відбудова і відновлення відбувалися на зелених засадах, з урахуванням важливих екологічних принципів”, – впевнена експертка.
Щодо другого завдання вона зазначила, що Україні потрібно буде розробити, ухвалити та подати в ООН два документи: оновлений національний внесок та довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку. За словами фахівчині, це потребуватиме складного моделювання та пошуку нових компромісів з ключовими секторами (енергетика, транспорт, промисловість тощо).
Наталія Андрусевич висловила думку, що виконання третьої рекомендації не є дуже складним завданням, оскільки не вимагатиме запровадження додаткових податків чи зборів для бізнесу вже сьогодні.
Окремо вона наголосила, що реалізація кожного з цих трьох завдань вимагатиме тісної співпраці багатьох міністерств та стейкхолдерів.
“Але ми не можемо дозволити собі виконувати лише по три пріоритети щороку. Зважаючи на величезний обсяг роботи у сфері довкілля і зміни клімату, а також наше прагнення якомога швидше стати членом Європейського Союзу, ці темпи є неприпустимими. Адже такими темпами наближення до acquis ЄС (і до передвступної готовності) забере не одне десятиліття”, – резюмувала експертка.
Раніше ЕкоПолітика підготувала матеріал щодо реформ, які має впровадити Міндовкілля за програмою Ukraine Facility. Також раніше ми інформували про те, що Україна виконала 80% євроінтеграційних зобов'язань у напрямку навколишнього природного середовища та за 2023 рік досягнула прогресу на 3%.
