Україна запропонувала створити міжнародний трибунал щодо злочинів рф shutterstock

Україна запропонувала створити міжнародний трибунал щодо злочинів рф

Катерина Бєлоусова

Війна змусила Україну шукати нові підходи у забезпеченні відповідальності країни-агресора за шкоду довкіллю

Замміністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Гречаник заявив, що Україна звернулась до ООН, членів ЄС та Ради Європи щодо створення спеціалізованого міжнародного трибуналу для розгляду злочинів рф.

На Кліматичному саміті COP27 Україна демонструє міжнародній спільноті, що російська агресія зробила з довкіллям, та наголошує на масштабах наслідків, повідомляє Міндовкілля у Facebook.

Про це Гречаник розповів під час слухань у Комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування.

“Понад 8 років та 8 місяців росія ставить під загрозу екологічну безпеку не лише України, але і переважної частини Європи. Країна-агресор навмисно знищує нашу гідротехнічну інфраструктуру, нафтобази, ТЕЦ та інші енергооб'єкти, чим на десятки років може зробити довкілля непридатним для життя”, – підкреслив замміністра захисту довкілля та природних ресурсів Євгеній Федоренко.

В повідомленні навели деякі приклади руйнівного впливу війни на довкілля України:

  • через цілеспрямовані удари по дамбі Карачунівського водосховища на річці Інгулець у Кривому Розі до річкових вод змило велику кількість відходів та каналізаційних стоків;
  • лише через пожежі на нафтобазах в атмосферне повітря потрапило понад 499 тисяч тонн токсичних речовин;
  • наразі сотні тисяч тонн відходів руйнації забруднюють українські землі. Понад 12 000 багатоповерхових будинків, понад 100 тисяч приватних садиб та більш ніж 500 промислових підприємств було знищено або пошкоджено. 

“Враховуючи наявне хімічне забруднення ґрунтів та вод, важливо після війни подбати про ефективну систему моніторингу стану довкілля. Це допоможе зафіксувати реальний обсяг завданої шкоди довкіллю та запобігти подальшому погіршенню ситуації, вжити заходів, щоб відновити екосистеми до безпечного стану – і для людини, і для дикої природи. Для цього міністерство в умовах війни працює 24/7”, – наголосив Федоренко.

В повідомленні зазначили, що Міндовкілля здійснює переформатування роботи проєктів міжнародної технічної допомоги в умовах війни, щоб ефективно використовувати допомогу міжнародних партнерів. А також напрацьовує необхідну нормативно-правову базу:

  • Уряд вже схвалив порядок утилізації відходів руйнації; 
  • у першому читанні схвалено законопроєкт №8037 "Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією";
  • прийнято рамковий Закон “Про управління відходами”;
  • здійснюється підготовка до ратифікації Мінаматської конвенції про ртуть;
  • Уряд затвердив план заходів з реалізації Концепції підвищення рівня хімічної безпеки до 2026 року;
  • затверджено порядок взаємодії та співпраці між органами прокуратури, правоохоронними органами з Держекоінспекцією щодо розслідування злочинів проти довкілля.

Замміністра захисту довкілля та природних ресурсів Олена Крамаренко підкреслила, що саме війна поставила нові виклики перед Україною та змусила шукати нові підходи у забезпеченні відповідальності країни-агресора за шкоду довкіллю. 

“Міндовкілля доклало максимум зусиль, щоб відобразити ці підходи у методиках  визначення шкоди та збитків внаслідок збройної агресії та бойових дій. Наразі затверджено вже 6 методик обрахунку розміру збитків компонентам довкілля, ще одна знаходиться на юстуванні”, – сказала вона.

За її словами, методики враховують екосистемний підхід, тобто дозволять об’єктивно врахувати втрати не лише екосистем, а й екосистемних послуг.

Над їх розробкою Міндовкілля співпрацювало спільно з Державним департаментом США, NASA, Агентством із захисту довкілля США.

В повідомленні зазначили, що на COP27 Україна ініціює започаткування процесу обговорення єдиних підходів до оцінки збитків навколишньому середовищу та клімату від військових дій. Десятки країн вже підтримали таку ініціативу. Тож Україна має шанс змінити глобальні підходи, які зможуть застосовуватись міжнародною спільнотою.

“Всю достовірну інформацію про завдані збитки довкіллю України внаслідок збройної агресії рф кожен може переглянути на сайті або у мобільному застосунку “ЕкоЗагроза””, – підкреслили в повідомленні.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, замміністра захисту довкілля та природних ресурсів Євгеній Федоренко заявив, що за 8 місяців повномасштабного вторгнення росія завдала довкіллю Україні понад €37 мільярдів збитків.

Читайте також
1 листопада відзначають Всесвітній день екології: чому варто дбати про довкілля щодня
1 листопада відзначають Всесвітній день екології: чому варто дбати про довкілля щодня

Свято нагадує нам, що кожна людина може зробити свій внесок у збереження природи

Фахівці розповіли, як зменшити вплив міст на довкілля
Фахівці розповіли, як зменшити вплив міст на довкілля

Він є багатогранним і потребує комплексного підходу щодо його мінімізації

Українські онлайн-медіа стали ще менше писати про екологічні проблеми
Українські онлайн-медіа стали ще менше писати про екологічні проблеми

І до повномасштабної війни ЗМІ приділяли обмаль уваги проблемам захисту довкілля

Скільки екологів за освітою у 2022-2023 роках випустила Україна: МОН оприлюднило статистику
Скільки екологів за освітою у 2022-2023 роках випустила Україна: МОН оприлюднило статистику

Яку кількість фахівців довкіллєвих спеціальностей щороку готують українські ЗВО