Міністерство економіки України 21 березня представило проєкт Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) Європейській комісії під час на заходу "Енергетичне та кліматичне управління в Україні – на шляху до зеленої відбудови".
У заході взяли участь єврокомісар з питань енергетики Кадрі Сімсон та перший віце-прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, про це повідомляє провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України Олександр Дячук у Linkedin.
Заступник міністра економіки Олексій Соболев повідомив, що Уряд України планує затвердити НПЕК на початку червня та представити його на Конференції з відновлення України у Берліні як чіткий, зрозумілий та багатосторонній план.
Міністерство економіки України керує розробкою Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК), до якої долучено всі ключові міністерства і відомства, спільно з незалежними експертами під егідою аналітичного центру DiXi Group та ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України", за підтримки Посольства Великої Британії та ініціативи Net Zero World.
Ознайомитися з проєктом можна на сайті Міністерства економіки України.
Міністерство економіки 14 лютого оприлюднило проєкт Національного плану з енергетики та клімату, який окреслює середньо- і довгострокові сценарії розвитку енергосистеми та прогнози викидів парникових газів.
Це стратегічний документ, який має узгодити енергетичну та кліматичну політики для сталого розвитку та відновлення економіки України.
Основні положення Нацплану
НПЕК містить низку цілей декарбонізації, а саме:
- скорочення викидів парникових газів на 65% порівняно з рівнем 1990 року (що збігається з амбітною ціллю заявленою в Оновленому національному визначеному внеску України до Паризької Угоди НВВ2);
- досягнення кліматичної нейтральності енергосектору до 2050 року та всієї економіки до 2060;
- виведення з експлуатації вугільної генерації до 2035 року;
- скорочення викидів метану на 30% до 2030 року від рівня 2020;
- посилення адаптаційної спроможності та сталості соціальних, економічних та екологічних систем до зміни клімату;
- досягнення 27% частки відновлюваних джерел енергії у структурі загального кінцевого енергоспоживання у 2030 році (у 2020 році цей показник становив 9%);
- досягнення частки ВДЕ у валовому кінцевому споживанні енергії до 2030 року у 35% в секторі опалення та охолодження, 25,4% – енергоміксі, 14% – у транспорті;
- досягнення частки ВДЕ у 25% у загальному виробництві електроенергії до 2030 року;
- досягнення частки альтернативних джерел енергії (ВДЕ та вторинні енергетичні ресурси) у виробництві теплової енергії у 2025 році – 30%, у 2035 році – 40%;
- збільшення рівня застосування альтернативних видів палива (біопаливо або його суміші з традиційним паливом) та електроенергії (виробленої, як з традиційних, так і з відновлюваних джерел) у транспортному секторі до 50% до 2030 року.
У Нацплані наголошується, що основними бар’єрами до впровадження енергоефективних заходів є:
- викривлення тарифної політики;
- брак кваліфікованих кадрів для ідентифікації та впровадження проєктів;
- обмежені можливості до залучення фінансування та висока вартість залучених коштів;
- відсутність сталого державного співфінансування енергоефективних заходів.
Як раніше повідомляла ЕкоПолітика, на кліматичній конференції COP28 Україна презентувала стратегію Net Zero та першу версію Нацплану з енергетики та клімату.
