Україна посіла 63-тє місце в "Індексі зеленого майбутнього"

Україна посіла 63-тє місце в "Індексі зеленого майбутнього"

До першої трійки ввійшли Ісландія, Данія і Норвегія

Україна опинилася в нижній частині списку "Індексу зеленого майбутнього", опублікованого Массачусетським технологічним інститутом.

Згідно з цим дослідженням, Україна перебуває в останній, четвертій, групі на 63-му місці (із 76 країн). Про це на своїй сторінці у Facebook розповів Олександр Лимар, експерт із поводження з відходами в Українському інституті майбутнього.

"16 країн, які залишаться позаду в зеленому майбутньому через відсутність прогресу і прихильності розвитку сучасної, чистої та інноваційної економіки", – вказують автори дослідження.

Рейтинг складено спільно з Citrix, Morgan Stanley і Salesforce. Дослідження проводилося за допомогою поглиблених вторинних досліджень і аналізу, а також інтерв'ю зі світовими експертами з питань зміни клімату, зеленої енергії та технологій, які сприятимуть декарбонізації.

До списку ввійшли 76 країн, які ранжирували за "прогресом і відданістю зеленому майбутньому шляхом скорочення вуглецевих викидів, розвитку чистої енергетики, інновацій у зелених секторах економіки, а також ступенем, у якому уряди впроваджують ефективні кліматичні політики".

На першому місці в рейтингу – Ісландія, Данія і Норвегія.

Читайте також
СТВ в Україні: детальний аналіз всіх законопроєктів без зайвих слів
СТВ в Україні: детальний аналіз всіх законопроєктів без зайвих слів

Чотири законопроєкти, один вуглецевий ринок і мільярди майбутніх надходжень: розбираємо, хто на що претендує

Ліси та гори в жертву ВДЕ: активісти закликають Раду не голосувати за законопроєкт № 15122
Ліси та гори в жертву ВДЕ: активісти закликають Раду не голосувати за законопроєкт № 15122

Парламентські юристи згодні, що реалізація норм закону негативно вплине на землі з лісами, болотами, водоймами та полями

Фонд декарбонізації уже виділив 2,2 млрд грн на низьковуглецеві проєкти
Фонд декарбонізації уже виділив 2,2 млрд грн на низьковуглецеві проєкти

Їхній сумарний кліматичний ефект – щорічне скорочення викидів СО2 на 47 тис. тонн