Україна має потенціал перейти на ВДЕ швидше, ніж інші країни, – Крістенсен

Україна має потенціал перейти на ВДЕ швидше, ніж інші країни, – Крістенсен shutterstock

Ганна Велика

Це питання вибору шляху у середньостроковій та довгостроковій перспективі 

Випадок України стосовно “зеленого переходу” є унікальним, оскільки багато старих енергетичних потужностей швидко були виведені з експлуатації або з системи, але є можливість залучити інвестиції та використати їх для побудови нових потужностей відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Про це в інтерв’ю виданню NV розповів Мадс Крістенсен, виконавчий директор Greenpeace International, під час відкриття офісу організації у Києві 10 вересня.

“Україна, з одного боку, змушена вести війну, а з іншого боку — вирішувати, як відбудовувати й відновлювати ті частини країни, що були зруйновані”, – констатував він.

На думку експерта, перед Україною зараз стоїть фундаментальний вибір: чи продовжувати шлях економіки, заснованої на викопних ресурсах, з енергетичними системами, що базуються на використанні газу чи вугілля, або ж використати можливість перейти на децентралізовану енергетичну систему, що спирається на відновлювані джерела: сонячну та вітрову енергію.

“Коли 75 чи 80% потужностей для виробництва електроенергії виходять з ладу, виникає питання, як побудувати стійку енергетичну систему для майбутнього. Для нас очевидно, що ця система має бути заснована на сонячній та вітровій енергії, на відновлюваних джерелах, які є дешевшими, безпечнішими та більш стійкими. Оскільки вони розподілені, а не централізовані, їх важче знищити або обстріляти”, – говорить Крістенсен.

Посадовець міжнародної організації згадав про “вражаючі кроки” нашої країни у розвитку сонячної енергетики до повномасштабної війни, але зазначив, що вже у 2017-2018 роках цей розвиток значно сповільнився.

Він також відмітив, що в Україні є проблеми зі сховищами для зберігання сонячної енергії. Мадс Крістенсен розповів, що усі країни стикаються з проблемами, коли збільшують свою залежність від проміжних джерел енергії, таких як сонячна або вітрова, де потрібні системи зберігання енергії. Але водночас він зазначив, що Greenpeace може запропонувати чимало рішень, якщо поглянути на досвід різних країн у цьому питанні.

“Зберігання енергії – це не лише батареї, воно може включати водосховища, теплові сховища або покращені міжмережеві з'єднання”, – говорить експерт.

Greenpeace також роблять свій внесок у розвиток “зеленої” енергетики в Україні. У липні вони відібрали групу українських жінок на курс “Монтувальниця сонячних електростанцій”. А вже наприкінці літа 9 його випускниць отримали професійні сертифікати.

У червні ЕкоПолітика писала про те, що Greenpeace активно закликає створити так званий "Сонячний план Маршалла" для України – надати міжнародне фінансування для активного впровадження використання сонячної енергії для подолання енергетичної кризи. Згідно з ним, Україна має потенціал встановити в 5 разів більше потужностей сонячної енергетики, аніж це передбачено планом українського уряду.

Читайте також
Дорожня карта відмови від викопного палива 2050: що треба зробити й скільки це коштуватиме
Дорожня карта відмови від викопного палива 2050: що треба зробити й скільки це коштуватиме

Попри значний прогрес у розширенні потужностей відновлюваних джерел енергії, світ залишається далеким від досягнення кліматичних цілей

В Україні зроблять ще одну спробу ратифікувати Кігалійську поправку: чому це важливо
В Україні зроблять ще одну спробу ратифікувати Кігалійську поправку: чому це важливо

Чиновники профільного відомства готують ратифікацію цього документу вже кілька років поспіль

Мінекономіки оприлюднило довгоочікуваний законопроєкт щодо СТВ: основні положення
Мінекономіки оприлюднило довгоочікуваний законопроєкт щодо СТВ: основні положення

Всі зацікавлені сторони матимуть 30 днів, аби подати свої зауваження до цієї версії нормативно-правового акту

CBAM: Україна шукає компроміс із ЄС щодо металургії в умовах війни
CBAM: Україна шукає компроміс із ЄС щодо металургії в умовах війни

Вітчизняні підприємства вже втрачають клієнтів та мільйонні контракти через запровадження вуглецевого мита ЄС