Первинна оцінка стану імплементації актів права Євросоюзу (acquis ЄС) показала, що Україна має повністю або частково імплементувати 156 актів у сфері захисту довкілля та зміни клімату.
Загальна кількість актів переговорного розділу сягає 911, з яких 13 актів повністю імплементовані, а 717 – не потребує імплементації, йдеться у звіті на Урядовому порталі.
Зазначається, що Україна стала першою державою, яка провела селф-скринінг до офіційного скринінгу Єврокомісії. Його проводили у декілька етапів протягом 6 місяців.
Переговорний розділ “Довкілля та зміна клімату” охоплює право ЄС, що стосується:
- забезпечення сталого розвитку;
- охорони навколишнього природного середовища;
- покращення якості довкілля, води, повітря;
- створення дієвої системи управління відходами;
- контроля за промисловим забрудненням, а також хімічними та генетично модифікованими організмами;
- збереження лісів, дикої флори та фауни та ефективне управління біологічними ресурсами;
- запобігання зміні клімату та збереження озонового шару;
- запобігання шумовому забрудненню.
У звіті підкреслили, що зобов’язання України за Угодою про асоціацію охоплюють не усі положення Директив ЄС.
Загальний опис поточного стану імплементації переговорного розділу:
- Оцінка впливу на довкілля та стратегічна екологічна оцінка – забезпечено повну імплементацію Директив та проведення громадських слухань, зокрема під час воєнного стану;
- Якість атмосферного повітря та промислове забруднення – запроваджено систему моніторингу довкілля, прийнято закон №2393-IX щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, важливо прийняття закону про промислове забруднення та подальше законодавче врегулювання всіх аспектів запобігання промзабрудненню;
- Управління водними ресурсами – схвалено стратегію та державну програму моніторингу вод до 2026 року. Міністерство охорони здоровʼя працює над оновленням законодавства щодо вимог до якості води, призначеної для споживання людиною. Україна також оновила свій Водний кодекс та визначила райони річкових басейнів;
- Управління відходами – схвалено рамковий закон №2320-IX “Про управління відходами” та триває розробка нормативних актів на виконання його вимог, зокрема, щодо розширеної відповідальності виробника та регіональних планів управління відходами. Проте функціонування реформи та модернізація інфраструктури поводження з відходами потребуватиме значних зусиль;
- Управління хімічними речовинами та хімічної безпеки – в Україні відсутні правила і критерії, які б поширювалися на хімічну продукцію. Прийнято закон №2804-IX “Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією”. Однак жоден з актів права ЄС у цій сфері не охоплюється Угодою про асоціацію;
- Лісове господарство – наразі в Україні відбувається комплексне реформування системи управління лісами для забезпечення охорони та захисту лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкоджень внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу та інших правопорушень лісового та природного законодавства. Важливим є прийняття законопроєкту про ринок деревини, який стане основою для подальшої імплементації актів права ЄС;
- Захист природи – розроблено законопроєкт щодо територій Смарагдової мережі, затверджено порядок створення заповідних територій. Триває активна робота щодо вдосконалення механізмів видачі дозволів для торгівлі видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITIES);
- Шумове забруднення – дана сфера в Україні мало впроваджена;
- Зміна клімату – уряд схвалив оновлений національно визначений внесок України до Паризької угоди (НВВ) до 2030 року, а також прийняв стратегію адаптації до зміни клімату. Також запроваджено систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів на рівні установок, розпочато розробку комплексного законодавства щодо національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.
У селф-скрінінгу наголосили, що імплементація актів права ЄС до законодавства України потребуватиме:
- значних системних змін;
- розроблення та прийняття великої кількості нових законодавчих актів та системного перегляду існуючого законодавства;
- створення нових інституційних механізмів та кардинальної зміни низки існуючих;
- запровадження нових інструментів та кола нових правовідносин;
- створення технічних передумов та впровадження цифрових рішень.
“Імплементація директив та регламентів ЄС у сфері захисту довкілля забезпечить створення комплексної системи доступу до екологічної інформації, раціонального використання природних ресурсів, збереження та відтворення природних екосистем та біорізноманіття, управління відходами та небезпечними хімічними речовинами, зменшення промислового забруднення. Це створить передумови для дотримання права громадян на безпечне та чисте довкілля, повітря, водні ресурси”, – йдеться у звіті.
Зазначається, що реалізації заходів щодо скорочення викидів парникових газів сприятиме поступовому переходу до низьковуглецевого розвитку, при цьому забезпечуючи активний економічний розвиток. Впровадження заходів з адаптації забезпечить підвищення стійкості регіонів, що потерпають від підвищення температури, підняття рівня води або від екстремальних погодних явищ, а також підвищить якість життя населення.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Європейська комісія 8 листопада в офіційному звіті “Україна 2023” оцінила прогрес країни на "2" за пʼятибальною шкалою – “певний рівень” у сфері захисту довкілля та зміни клімату, а у лютому 2023 року Україна отримала "1" – “початковий рівень підготовки”.
