Президент США Дональд Трамп скасував правило попереднього очільника Сполучених Штатів Джо Байдена, яке зобов’язувало мідноплавильні підприємства скоротити шкідливі викиди в атмосферу.
Про це повідомляє видання Reuters.
Запроваджені Байденом у травні 2024 року норми вимагали обмеження викидів свинцю, миш’яку, ртуті, бензолу та діоксинів відповідно до оновлених федеральних стандартів чистоти повітря.
Трамп надав двом мідноплавильним заводам у США дворічне звільнення від виконання зазначених вимог. У Білому домі це пояснили потребою зменшити навантаження на галузь, щоб уникнути подальших закриттів підприємств і посилити мінеральну незалежність країни.
"Жорсткі вимоги загрожують подальшим зупиненням виробництв, послаблюють нашу промислову базу і збільшують залежність від іноземних потужностей", – заявили у Білому домі.
Зазначається, що лише два мідноплавильні комбінати залишилися у країні – завод Freeport-McMoRan та об’єкт Rio Tinto. Звільнення від обмежень на викиди зачеплять підприємство Freeport, а щодо Rio Tinto вплив ще уточнюється.
Рішення вписується у ширшу політику адміністрації Трампа щодо посилення контролю над стратегічними матеріалами. У 2025 році мідь визнали критично важливою для оборони, інфраструктури та нових технологій, включно з електромобілями.
Після перевірки залежності країни від імпорту мідної сировини уряд запровадив мито в розмірі 50% на частину імпортованої міді, зокрема зобов’язав збільшувати частку мідного брухту, який продають всередині США.
Критики рішення застерігають, що пом’якшення норм погіршить якість повітря та суперечить кліматичним зобов’язанням країни. Водночас Трамп наголошує на пріоритеті економічної та оборонної безпеки.
Нагадаємо читачам ЕкоПолітики, що Трамп після інавгурації підписав розпорядження про вихід Сполучених Штатів із Паризької кліматичної угоди.
Новообраний президент хотів покласти край оренді землі та води для вітроенергетики й скасувати дії адміністрації експрезидента Байдена, які сприяють розвитку електромобілів.
Також у лютому адміністрація Дональда Трампа скасувала виділення $4 млрд, які мали надійти до найбільшого у світі Зеленого кліматичного фонду.
Додатково у квітні США встановили нові мита в розмірі до 3521% на імпорт сонячних панелей із чотирьох країн Південно-Східної Азії: Камбоджі, В'єтнаму, Малайзії й Таїланду.
Експерти вважають, що підвищені тарифи є виграшем для вітчизняних виробників, але водночас посилюють протилежні сили, які вже загрожують розвитку відновлюваної енергетики у Сполучених Штатах.
Наостанок у березні адміністрація президента США вивела Сполучені Штати зі складу фонду ООН із ліквідації наслідків зміни клімату.
На кліматичній конференції 2023 року США пообіцяли внести до фонду $17,5 млн, а ЄС – $245 млн, зокрема $100 млн від Німеччини. Ухвалене рішення стало останнім кроком адміністрації Трампа, спрямованим на виведення США з міжнародних угод. Рішення про вихід із фонду ООН майже відразу засудив голова Африканської групи переговорників Алі Мохамед.
