ЕкоПолітика зібрала 5 перспективних зелених інвестицій в Україні під час війни. Вони різні за галузями, спрямованістю та форматом. Але всі вони демонструють, що навіть у складних умовах можна знаходити рішення, які одночасно підтримують економіку та зберігають природу.
1. У грудні цього року стало відомо, що концерн "Галнафтогаз" залучає €62 млн кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) для будівництва вітрової електростанції (ВЕС) на Волині. Банк надасть довгостроковий кредит для фінансування проєкту компаній "Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь" та "Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3".
Загальний обсяг необхідного фінансування становить €235 млн. Запланована потужність – 147 МВт. Відповідно до проєктних розрахунків, нова ВЕС вироблятиме близько 380 ГВт-год "зеленої" електроенергії щороку. Вона допоможе зменшити викиди CO2 більш як на 245 тис. тонн на рік.
Варто зазначити, що це перший приватний "проєкт із нуля" в українському енергосекторі, який отримає фінансування ЄБРР під час війни.
2. Під час повномасштабної війни компанія ДТЕК інвестувала понад $1 млрд в енергетичну інфраструктуру України, в тому числі у вітрові та сонячні електростанції, а також в акумуляторні системи.
Компанія також стала найбільшим інвестором в установки зберігання енергії в Україні, інвестувавши в них €140 млн. ДТЕК побудує в Україні установки загальною потужністю 200 МВт, щоб допомогти побудувати безпечну та "зелену" енергетичну систему.
У травні 2023 року компанія запустила першу чергу Тилігульської вітроелектростанції потужністю 114 МВт з 19 вітрових турбін.
У грудні вона домовилася з данською компанією Vestas про постачання 64 вітротурбін (по 6 МВт) загальною потужністю 384 МВт. Інвестиції у другу чергу Тилігульської ВЕС мали скласти €450 млн та фінансуватися коштом компанії, а також західних банків під державні гарантії.
Станом на травень 2024 року ДТЕК повідомляв про проведення підготовчих робіт до будівництва ІІ черги ВЕС.
3. У травні цього року стало відомо, що компанія “Водень України” та AB5 Consulting отримали грант від Великобританії на реалізацію проєкту H2U з виробництва відновлюваного водню в м. Рені Одеської області. Крім будівництва заводу, проєкт також передбачає зведення сонячної та вітрової електростанцій для забезпечення підприємству надійного енергопостачання.
МЗС Великобританії профінансує 70% вартості комплексного техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), решту покриє компанія “Водень України”. Розробкою цього документу займається британська компанія AB5 Consulting. Наявність ТЕО також створить можливість залучити зовнішні інвестиції для зведення заводу.
Загальна сума інвестиції у завод, потужності ВДЕ та інфраструктуру для транспортування водню до ЄС становить орієнтовно €300-400 млн.
4. У жовтні 2023 року ТОВ "Вінницька птахофабрика" (дочірня компанія агрохолдингу МХП) отримала $30 млн кредиту від Міжнародної фінансової корпорації для модернізації біогазового заводу у селі Василівка та виробництва скрапленого біометану. Проєкт був оцінений у $52 млн. Окрім кредиту IFC, МХП розраховував на власні кошти та $15 млн підтримки інших донорів.
5. Група компаній VITAGRO інвестувала €6 млн у біогазовий завод на Хмельниччині. Він запрацював на початку жовтня 2024 року та став першим підприємством із виробництва біометану, який постачає газ у вітчизняну ГТС.
З моменту запуску біогазовий завод працював на 60-70% від запланованої потужності й щодоби подавав до мережі приблизно 6 тис. куб. м палива. На підприємстві планували вийти на повну потужність вже до кінця жовтня.
Повернути свої вкладення компанія розраховує за 5 років повноцінної роботи заводу.