Тисячі екоактивістів вийшли на кліматичний страйк по всьому світу: які вимоги theguardian.com

Тисячі екоактивістів вийшли на кліматичний страйк по всьому світу: які вимоги

Катерина Бєлоусова

Екоактивісти вимагають від багатих країн заплатити за шкоду, яку глобальне потепління завдає бідним

Тисячі екоактивістів руху Fridays For Future влаштували скоординований "глобальний кліматичний страйк", з закликом щодо відшкодування шкоду для постраждалих від кліматичної катастрофи.

Страйки були заплановані в 450 містах по всій Азії, Африці та Європі за 6 тижнів до кліматичного саміту Cop27, повідомляє The Guardian.

“Останні місяці ми спостерігаємо смертоносні повені , що охопили значні частини Пакистану, лісові пожежі спустошують Північну Африку, Європу та Північну Америку, а також рекордні хвилі спеки у Великобританії та Індії”, – зазначили в матеріалі.

На кліматичному саміті  країни, що розвиваються, планують вимагати компенсації за руйнування будинків, інфраструктури та засобів до існування, пов’язане з кліматом. Екоактивісти вимагають від багатих країн заплатити за шкоду, яку глобальне потепління завдає бідним.

"Ми страйкуємо в усьому світі, тому що відповідальні уряди все ще роблять занадто мало для кліматичної справедливості", — сказала Дар’я Сотоодех, речниця відділу групи в Німеччині.

theguardian.com

"Одного разу мій будинок може затопити, — сказала 15-річна Пак Че Юн, одна з близько 200 учасників протесту в Сеулі, Південна Корея. – Я живу з відчуттям кризи, тому я вважаю, що важливіше донести свої занепокоєння до уряду, щоб вжити превентивних заходів, а не ходити до школи".

Найбільший страйк відбувся в Берліні. За оцінками поліції німецької столиці, 20 000 людей взяли участь у мітингу із закликом до свого уряду створити фонд у €100 мільярдів для подолання кліматичної кризи.

В столиці Демократичної Республіки Конго Кіншасі зібралося близько 400 молодих активістів, які скандували "Дій на користь Африки, захисти нашу планету". А у Римі, Італія, до страйку долучилися 5 тисяч молодих людей.

В матеріалі зазначили, що наразі Данія є єдиною багатою країною, яка збільшила фінансування проблеми "втрат і шкоди" через катастрофи, пов’язані з кліматом. На асамблеї ООН цього тижня вона заявила, що надасть 100 мільйонів датських крон (близько €13,5 млн) для її вирішення.

"Колонізатори та капіталісти є основою кожної системи гноблення, яка спричинила кліматичну кризу, і деколонізація з використанням інструменту кліматичних репарацій є найкращим видом кліматичних заходів", – йдеться в заяві на вебсайті Fridays For Future.

Молодіжний рух Fridays For Future виник у 2018 році, натхненний самотніми протестами Грети Тунберг біля парламенту Швеції. Він досяг свого піка в листопаді 2019 року, коли 4 мільйони людей взяли участь у 4500 акціях по всьому світу в одну п’ятницю.

Нагадаємо, аналітики очікують, що COP27 призведе до багатьох дебатів навколо втрат і збитків – тобто, хто повинен платити за шкоду, спричинену зміною клімату.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, напередодні кліматичного саміту ООН COP27, який відбудеться 7 листопада 2022 року в Шарм-ель-Шейх, Єгипет, зростає напруження щодо виплати компенсації за збитки, завдані найбіднішим людям світу через зміну клімату.

Читайте також
Країни G7 планують відмовитися від вугілля до початку 2030-х років
Країни G7 планують відмовитися від вугілля до початку 2030-х років

Відмова від використання вугілля стане важливим кроком у реалізації цілей обговорених на COP28

В ELP назвали основні результати та наслідки COP28
В ELP назвали основні результати та наслідки COP28

На COP28 мобілізували близько $83 мільярдів на різні кліматичні цілі

На COP28 підписали історичну угоду про відмову від викопного палива
На COP28 підписали історичну угоду про відмову від викопного палива

Швидкість відмови від викопного палива встановлюватимуть інвестори, споживачі та національні уряди

COP28 продовжили через суперечки між учасниками: ключові результати саміту для України
COP28 продовжили через суперечки між учасниками: ключові результати саміту для України

Україна приєдналася до декларації щодо потроєння відновлювальних потужностей до 2030 року