Людство не зможе досягнути своєї мети з зупинення втрати природи до 2030 року. Країни не виконують щонайменше 22 із 23 цілей, встановлених у межах Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової угоди з біорізноманіття (GBF), яку ще називають "паризькою угодою про природу".
Про це повідомляє медіа Carbon Brief із посиланням на проєкт глобальної доповіді, яку підготувала Конвенція ООН про біологічне різноманіття.
Текст уже пройшов експертну оцінку, тож після технічного доопрацювання буде представлений на саміті COP17, що у жовтні має відбутися у Вірменії.
Марні обіцянки
Практично всі держави світу у 2022-му в Монреалі погодилися дотримуватися GBF. Ідеться про 23 цілі, яких треба досягти до 2030 року.
Проте навіть у питанні подання національних звітів, які стають основою для глобального, лише 45% країн надали свої дані вчасно.
За попередніми оцінками ООН, для жодної з цілей немає позитивної картини. Державам не вистачає амбіцій та практичної реалізації заходів у межах GBF.
Практично повний провал
Досягнення кожної цілі оцінюється від 0 до 1. Результати діляться на чотири сегменти від найнижчого червоного за оцінки 0-0,25 до найвищого зеленого за оцінки 0,75-1.
Лише одна ціль отримала високий бал. Вона має номер 8 і стосується мінімізації впливу зміни клімату на біорізноманіття, зокрема через пом’якшення наслідків та адаптації.
Країни у своїх національних звітах виправдовувалися, що прогалини обумовлені нестачею фінансових ресурсів, технологічного розвитку чи браком наукової співпраці.
"Ці бар'єри можуть призвести до нерівномірних можливостей і спричинити певні технічні й фінансові обмеження для всіх сторін, а особливо для країн, що розвиваються. Цілком імовірно, що ці обмеження є ще нагальнішими для найменш розвинених країн і малих острівних держав, що розвиваються", — йдеться у доповіді ООН.
Однією з ключових цілей GBF є третя — захист 30% суші та моря Землі для природи. Звіт відзначає певний прогрес в розширенні та управлінні охоронюваними територіями, особливо морськими та прибережними. Проте цього недостатньо для досягнення всіх аспектів мети.
Водночас в ООН відзначають низьку якість моніторингу та звітності щодо виконання заходів.
Ще одна ключова ціль — друга. Вона стосується відновлення щонайменше 30% сухопутних і морських територій до 2030 року. В ООН вказують, що зусилля у цьому напрямі розширюються, та виконання поточних зобов’язань вкрай низьке.
Для виконання цілі №18, яка стосується обмеження фінансової підтримки для шкідливих галузей та ініціатив, країни досягли певного прогресу в оцінці, складанні інвентаризацій і замовленні досліджень щодо шкідливих субсидій. Але ці дані неповні, а що вважається "шкідливим" і досі не узгоджено.
З іншими цілями, які стосуються боротьби з забрудненням, інвазійними видами, фінансування корисних ініціатив, обміну генетичними ресурсами, також усе не ідеально. В ООН відзначають частковий, але недостатній прогрес.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що попри цілі Паризької кліматичної угоди глобальне потепління лише прискорилося.
