29 липня 2021 року - День екологічного боргу людства. Цього року цей день для України настане в неділю, 8 серпня.
Цей день для кожної країни настає в різні дати тоді, коли кількість використаних ресурсів людством перевищує той обсяг, який Земля здатна відновити за рік. Є країни, зокрема Індія, які споживають менше ресурсів, ніж отримують від природи.
Розрахунки проводить науково-дослідницька організація "Глобальна мережа екологічного сліду" (Global Footprint Network, GFN) з 1987 року.
Усі люди — "боржники" планети
Вважається, що людство живе "у борг" і багато ресурсів, які люди сьогодні споживають, є фактично вкраденими в майбутніх поколінь. Люди по-хижацьки виснажують запаси біомаси та корисних копалин, вирубують дерева швидше, ніж вони можуть відновитися природним шляхом. А також виробляють і накопичують фантастичні обсяги сміття. Левову частку негативного впливу на довкілля становить емісія парникових газів, бо людство продукує більше вуглекислого газу, ніж здатні поглинути океани та лісові масиви планети.
Нині економічна діяльність людини витягує більше, ніж дозволяють можливості Землі, а вже сьогодні позичають її ресурси, щоб розвивати економіку. На жаль, це працюватиме лише в найближчій перспективі. Збільшення видобування природних копалин, виробництво харчових продуктів, спалювання викопного палива чи вирубування лісів приносять короткострокові прибутки, але наслідки такої діяльності в майбутньому можуть бути непередбачуваними та небезпечними.
За дослідженнями Global Footprint Network, у 1961 році людство використало тільки дві третини потенціалу Землі. Уперше екологічний борг зафіксували 29 грудня 1970 року. Це означало, що людство в загальному за 1970 рік спожило більше ресурсів, ніж дала за цей час Земля.
Як визначають День екологічного боргу
Задля визначення дати організація Global Footprint Network використала та проаналізувала найдостовірніші дані ООН від 1 січня 2021 року до самого Дня екологічного боргу, наприклад зміни показників викидів вуглецю, що зросли на 6,6% у 2021 році, та скорочення біорізноманіття лісів на 0,5% з початку 2021 року.
Для оцінки використовується така міра, як "глобальний гектар", тобто біологічно продуктивний гектар із середньою у світі продуктивністю. Досліджується 15 000 щорічних показників на кожну країну.
Наприкінці 2020 року обсяги викидів скоротились, порівняно з 2019-м, через пандемію COVID-19 й призупинення майже всіх сфер діяльності. Але цього року пожвавлення виробничої активності та поступовий вихід країн із карантину призвів відповідно до зростання обсягів викидів.
Надістотним показником стало глобальне вирубування лісів, зокрема, в Амазоні. У 2021 році, порівняно з 2020-м, обсяги вирубування зросли на 43% та було знищено 1,1 млн га.
Доказом того, що процеси, які відбуваються в довкіллі, є катастрофічними та невідворотними, стали природні катаклізми, що спостерігаються в усьому світі протягом останніх місяців. Чого варті нещодавні повені в Західній Європі та Китаї, що призвели до людських жертв і колосальних фінансових втрат, рекордна спека в Канаді, від якої загинули сотні людей, масштабні пожежі в США, унаслідок яких із власних домівок було евакуйовано тисячі осіб. Піщаний буревій днями буквально поглинув місто Дуньхуан, що межує з пустелею Гобі. Потужні зливи спричинили повінь на Філіппінах, 15 тис. людей було евакуйовано. Два десятки людей загинули після шторму в Індонезії. Японія евакуювала 120 тис. людей через зливу. Цей перелік, на жаль, можна продовжувати й продовжувати.
Уже й жителі України на собі відчувають такі природні катаклізми, зокрема посухи минулого року поставили під загрозу врожаї в багатьох фермерів, а цьогорічні повені в Одесі ледь не зірвали туристичний сезон.
На додаток сільське господарство дуже вразливе до кліматичних змін, і вже сьогодні в Україні кліматичні зони землеробства зсуваються на північ на сотні кілометрів. Подальші зміни температурного режиму можуть призвести до того, що дві третини території України стануть зоною ризикованого землеробства.
За даними спільних досліджень Global Footprint Network та Schneider Electric, скорочення вуглецевого сліду людством на 50% може посунути День екологічного боргу на 93 дні, тобто більш ніж на три місяці. А вже сучасні енерго- та ресурсоефективні технології для будівель, для промислових процесів і виробництва електроенергії — на 21 день, без жодних втрат для продуктивності. Це йде пліч-о-пліч із 7 принципом сталого розвитку ООН — Принципом доступної та чистої енергії, за яким до 2030 року має відбутися перехід на переважне використання ВДЕ.
Голова правління Global 100 % RE Ukraine Олександр Домбровський прокоментував поточну ситуацію та День екологічного боргу:
"Ми маємо розуміти, що це дуже тривожний дзвінок, та й навіть не дзвінок, а дзвони, що мають лунати звідусіль! Цей день — нагадування для нас, що ресурси, які ми споживаємо, є здебільшого вичерпними й ми вже давно дійшли до тієї межі, коли почали споживати "в борг" в природи, але цей борг ми не повертаємо. А це може мати фатальні наслідки. У нас обмаль часу, щоб це усвідомити та виправити!"
Він розповів, що діяльність "зеленої" платформи Global 100 % RE Ukraine спрямована на розвиток відновлюваних джерел енергії, підвищення енергоефективності економіки, сталий розвиток регіонів і формування екологічної свідомості громадян та екологічної відповідальності підприємств.
"Світ змінюється і змінюються підходи до бізнесу. Це означає, що Business as usual is dead. Кожна компанія повинна стати екологічно відповідальною, а кожна людина — екологічно свідомою. Ми повинні зрозуміти, що наша планета – це не супермаркет під назвою "Земля" з безкінечним запасом товарів", — зазначив Домбровський.
