Охорона природи – доволі абстрактне поняття, якщо дивитися на нього очима місцевих чиновників. Екологічні програми Київської області вкотре підтверджують: до цієї сфери за бажання можна віднести все – від благоустрою до будівництва доріг. Негативу цій підміні понять додає те, що на псевдоекологічні, хоч і не заборонені, заходи громади витрачають зокрема й кошти екологічного податку.
ЕкоПолітика продовжує свою серію матеріалів про використання екологічного податку на місцях та локальні візії глобальних екологічних проблем. Цього разу ми проаналізували довкіллєві програми з Київської області. Одразу зазначимо – Києва тут немає, адже він вартий окремого аналізу.
Природоохоронні заходи на рівні регіону
У Київській області програму охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів на 2023-2026 роки затверджено наприкінці грудня 2022 року. На реалізацію всіх її заходів потрібно майже 1,7 млрд грн. Проте левова частка цих грошей – 1,48 млрд грн – мала надійти із небюджетних джерел. Інше – це кошти місцевих бюджетів, а також обласного, зокрема з фондів ОНПС та розвитку.
Найдорожчий екологічний захід, який собі запланувала область, стосується екомодернізації обладнання Трипільської ТЕС. Для його реалізації не передбачено жодного бюджетного фінансування, лише "кошти не бюджетних джерел" – ймовірно, кошти підприємства. Зокрема, йдеться про капітальний ремонт електрофільтрів та будівництво сіркоочистки димових газів на 1,4 млрд грн.
Свої ж кошти область планувала витрачати зокрема на таке (орієнтовні обсяги фінансування за чотири роки):
- придбання машин для збору та транспортування відходів – 68,2 млн грн;
- поводження із відходами руйнувань – 30 млн грн;
- придбання контейнерів для збору сміття – 14,1 млн грн;
- розробка проєктів землеустрою зі встановлення меж природно-заповідного фонду – 9,2 млн грн.
На озеленення міст, селищ та сіл області за чотири роки заплановано виділити 45,9 млн грн. Щоправда, фінансуватимуть цей благоустрій під вивіскою екології місцеві бюджети та зовсім трошки – небюджетні джерела.
Екологічні плани міст області
Покроковий план захисту довкілля у Білій Церкві затвердили у вересні 2024 року. Для реалізації його заходів місту необхідно орієнтовно 101,6 млн грн, з яких лише 31,6 млн грн – з міського бюджету. Інші кошти Біла Церква планує отримати "з інших джерел".
Для захисту від підтоплень у місті планують поліпшувати технічний та екологічний стан низки водойм, зокрема місцевого водосховища, річок Протока, Кам’янка та Рось. Окремо водні об’єкти збираються чистити від мулу, відходів та рослинності. На узбережжях водойм планують встановити контейнери для збору відходів, виділивши на це 1,2 млн грн. На випусках зливової каналізації також за 1,2 млн грн хочуть збудувати локальні очисні споруди.
Зменшити забруднення повітря у місті збираються... збудувавши об’їзну дорогу. На цей захід планують витратити понад 50 млн грн.
Охороняти рослинні ресурси у Білій Церкві планують через озеленення території за 1 млн грн та капремонт об’єктів благоустрою за 0,9 млн грн. Додатково 600 тис. грн витратять на інвентаризацію зелених насаджень.
До екопрограми внесено й розробку місцевого плану управління відходами. Вартість заходу – 2,5 млн грн. Для поводження з відходами придбають обладнання на 1,2 млн грн. Стільки ж планують виділити на збір та утилізацію небезпечних ртутних ламп та батарейок.
Екопрограма Борисполя на 2024-2026 роки менш об’ємна та менш деталізована. Загальний обсяг витрат на її заходи – понад 30,7 млн грн, з яких 19,3 млн грн – кошти державного бюджету. Чи передбачено використання грошей з фонду ОНПС з документу невідомо.
На який же вагомий екологічний захід місто вирішило спрямувати державні кошти? На каналізацію. Захід за формулюванням "Проєктування і будівництво очисних споруд".
Кошти міського бюджету мали піти зокрема на такі заходи – озеленення (150 тис. грн), придбання контейнерів для сміття (1,8 млн грн) та машин для збору відходів (8 млн грн).
Менші громади та довкілля
У своєму п’ятирічному плані екологічних заходів на 2024-2028 роки Великодимерська селищна громада обійшлася без сумнівних робіт із каналізацією. Поводження із відходами присутнє, але лише у двох заходах – відведення ділянки для будівництва сміттєпереробного заводу та ліквідації місць масового накопичення відходів війни.
Також громада запланувала створити свій об’єкт природо-заповідного фонду "Повалушки", відновлювати пошкоджені природні ландшафти, вивести зі складу орних земель водоохоронні та ерозійно небезпечні території, орендувати прилади для моніторингу стану атмосферного повітря.
У межах екопрограми все ж планували озеленювати населені пункти громади. Цей захід віднесений до блоку з захисту рослинних ресурсів, де також передбачений догляд за лісами й лісосмугами, а також відтворення лісів на деградованих та малопродуктивних землях.
У своїй програмі з охорони довкілля на 2023-2026 роки Пристолична сільська рада запланувала встановити станцію моніторингу якості повітря та шумозахисні споруди вздовж автомагістралей.
Поводження зі сміттям у більшості стосується роздільного збору та небезпечних відходів, зокрема ламп розжарювання – для них планували придбати окремі контейнери, а також забезпечити збір та утилізацію. Сільрада передбачила також і облаштування компостувального майданчика.
Проте без висадки рослин обійшлося. Серед заходів – озеленення населених пунктів та узбіччя автошляху Київ-Харків-Довжанський.
З попередніми матеріалами ЕкоПолітики на цю тему можна ознайомитися за посиланням.
Про те, яким чином екологічний податок справді може працювати на декарбонізацію та захист довкілля, розповідаємо у цьому матеріалі.
