Аналітик з GMK Center Андрій Глущенко попередив, що форсування запуску системи торгівлі квотами на викиди (СТВ), пілотний запуск якої анонсовано на 2025 рік, збільшує ризики майбутніх “перекосів” у її роботі.
Неякісна СТВ може зашкодити економіці, не виконувати свої функції, або ж не буде визнаватися з боку європейських партнерів, повідомляє Європейська бізнес асоціація.
Як відомо, СТВ допоможе українським компаніям уникнути податкового тягаря європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), сплата якого почнеться з 2026 року. Сплата вуглецевого мита підштовхує уряд України до швидкого введення СТВ.
Глущенко підкреслив, що запровадження СТВ є однією з вимог Угоди про асоціацію з ЄС. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів підтримує виконання цієї вимоги та планує:
- у 2024 році подати до Верховної Ради законопроєкт щодо створення СТВ;
- у 2025 році запустити систему у пілотному режимі;
- у 2026 перейти до повноцінної роботи цієї системи.
“На перший погляд, все виглядає ідеально – Україна рухається у фарватері євроінтеграційного курсу, а уряд цей рух рішуче підтримує. Однак коли починаєш розбиратися детальніше, виникають серйозні питання щодо реалістичності заявлених амбіцій”, – зазначив він.
Аналітик пояснив, що першу фазу європейської СТВ (EU ETS) запускали близько 5 років і систематично вдосконалювали систему. Наразі в ЄС діє вже четверта фаза EU ETS, до якої йшли 19 років. Україна може використовувати певні європейські напрацювання в СТВ. Проте повністю скопіювати систему неможливо через різні ступені економічного розвитку.
Глущенко зазначив, що запуск української СТВ, яка з першого етапу була б максимально наближена до поточної EU ETS, потребує врахування критичних питань, зокрема:
- який масштаб охоплення (види економічної діяльності, види парникових газів);
- як встановити верхній ліміт викидів у системі – на довоєнному чи поточному рівнях;
- які діятимуть правила розподілу квот у СТВ тощо.
На його думку, деякі з цих питань потребують серйозних обґрунтувань, наприклад, враховування викидів підприємств на окупованих територіях, корегування верхнього ліміту викидів після деокупації цих територій тощо.
Він пояснив, що в EU ETS частина квот виділяється безкоштовно на основі бенчмарків, тобто викидів найбільш ефективних установок галузі, що стимулює підприємства знижувати викиди. Однак незрозуміло, як розраховувати ці бенчмарки для України.
Глущенко підкреслив, що в ЄС для обґрунтування деяких елементів ETS збирали дані протягом двох фаз у 2005-2012 роках, паралельно впроваджуючи систему моніторингу, звітності і верифікації викидів (МЗВ). Хоча Україна запустила власну МЗВ у 2021 році, отримати перші верифіковані дані стосовно вуглецевих викидів у 2022 році не вдалося.
“Станом на зараз система МЗВ не працює, як потрібно, і ми не маємо повних даних щодо викидів, а ці дані дуже важливі для обґрунтування елементів дизайну української СТВ. Щоб зібрати достатню кількість даних, на нашу думку, потрібно як мінімум 3 роки повноцінної роботи МЗВ”, – сказав він.
Аналітик додав, що параметри СТВ потрібно ще їх узгодити між собою і втілити у відповідні нормативно-правові акти – ця робота також потребує часу. В Україні також немає у достатній кількості фахівців, які б потенційно могли б підтримувати й адмініструвати роботу СТВ. Для їхньої підготовки потрібно мати затверджені правила роботи СТВ, які наразі лише напрацьовуються.
“Побудова української СТВ – це довготривалий поетапний процес, який має спиратися на дорожню карту гармонізації української СТВ з EU ETS. Лише за такої умови ми можемо сконструювати таку СТВ, яка дійсно сприятиме європейській інтеграції України та досягненню наших кліматичних цілей”, – підкреслив Глущенко.
Нагадаємо, міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець вкотре заявив, що в Україні у 2025 році запустять у тестовому режимі СТВ (систему торгівлі викидами), а у 2026 році – у повноцінному. Проте в екоспільноті вважають такі строки нереалістичними.
Раніше ЕкоПолітика поспілкувалася з координаторкою Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес асоціації Ольгою Бойко про те, чи готова Україна до запуску СТВ як законодавчо, так і реально.
