Фахівці об’єктів природно-заповідного фонду, які розташовані на Кінбурнській косі, розповіли про наслідки окупації півострова російськими військами. За їхніми словами, найбільшу шкоду природі коси завдають пожежі.
Про плюндрування цієї перлини Миколаївщини пише Укрінформ.
Після проголошення незалежності України на півострові створили Регіональний ландшафтний парк “Кінбурнська коса”, а у 2009 році – ще й Національний природний парк “Білобережжя Святослава”. Їхні працівники займалися збереженням природи Кінбурну. А тепер вони за допомогою супутникових знімків відстежують руйнування екосистем заповідних територій.
“За супутниковими знімками можна досить точно визначити обсяги пожеж і пошкоджень, нанесених довкіллю вибухами і пересуванням військової техніки. За динамікою змін дозволяє спостерігати дистанційне зондування. З космосу добре видно, якої шкоди завдано і лісовим насадженням, і степам, і водно-болотним угіддям”, – говорить Олег Деркач, голова Миколаївської філії Національного екологічного центру України.
Фактори, які завдають шкоди Кінбурну
1. Пожежі
Олег Деркач каже, що найбільшу шкоду природі півострова завдають пожежі. З початку повномасштабної війни на Кінбурнському півострові за допомогою супутника їх зафіксували понад 180.
“Такого масштабу пожеж на Кінбурні не було за всю історію його існування. Від вогню страждають величезні площі, у Нацпарку вигоріло 60% суходолу. Кілька разів спалахували ділянки у районі Волижиного лісу. Цей унікальний природний куточок зберігся ще від Гілеї – величезного старовинного лісового масиву, що в античні часи панував у пониззі Дніпра. Тут росте 500-річний дуб – найстаріший на Миколаївщині”, – розповідає він.
Науковий співробітник НПП "Білобережжя Святослава" Євген Касьянов додає, що під час повномасштабної війни площа пожеж на миколаївській частині Кінбурнської коси склала понад 7214 га. З них:
- у Нацпарку "Білобережжя Святослава" – 6347 га;
- у Чорноморському біосферному заповіднику (Волижин ліс) – майже 152 га;
- у РЛП "Кінбурнська коса" – 715 га.
На 450-500 га зафіксовані повторні загоряння.
На територіях, де сталися пожежі, знищено місця гніздування близько 100 видів птахів.
2. Порушення рослинного покрову та ерозія ґрунті
Їх спричиняє масове витоптування, рух джипів, вантажівок і важкої гусеничної техніки. Шкодять ґрунтам і фортифікації окупантів.
3. Постійні обстріли
Бойові дії супроводжуються пострілами та вибухами. Це сильний стрес для тварин, риб і птахів. В. о. директора РЛП “Кінбурнська коса” Костянтин Редінов розповідає, що сила звуку під час пострілів і вибухів може досягати 100 децибелів, а це – дуже потужний вплив, який заважає птахам гніздитися і відпочивати. А якщо врахувати, що після кожного вибуху вони злітають із насиджених місць і довго кружляють у небі, то слід врахувати ще й фактор постійної втоми. Це особливо шкодить тим видам, які гніздяться колоніями, як кулики та крячки.
Крім цього, “прильоти” супроводжуються вибуховою хвилею, через що пернаті, як і люди, отримують контузію.
4. Замінування території
Великі види ссавців, такі як вовки або лисиці, можуть переміщуватися по суходолу в бік Херсонщини, але шлях ускладнюється мінними загородженнями. Протипіхотні міни спрацьовують навіть тоді, коли на них наступає невелика тваринка розміром із лисицю.
Ситуація із замінуванням ускладнюється тим, що Кінбурнський півострів має специфічний ландшафт, зокрема берегову смугу і плавні, які буде складно розміновувати.
5. Забруднення паливно-мастильними матеріалами
Від нього потерпають птахи, тварини, ґрунти, акваторія, прилегла до Кінбурна. За словами Костянтина Редінова, якщо птахи потрапляють у нафтову плівку, то втрачають здатність літати і без сторонньої допомоги гинуть.
6. Підвищення рівня води через підрив Каховської дамби
Костянтин Редінов каже, що пік підйому води в цих місцях – на 1,1 м – спостерігався 8 червня 2023 року. Затопило близько 2530 га природних комплексів на узбережжі Дніпровсько-Бузького лиману. Це припало на гніздовий період, тому пташине потомство загинуло.
Прогнози науковців щодо майбутнього флори та фауни Кінбурнської коси
Вчені одностайні у тому, що робити зараз передбачення на майбутнє вкрай складно. Всі сходяться на думці, що про справжні наслідки захоплення півострова російськими загарбниками ми дізнаємося лише після його звільнення. Тоді ж екологи зможуть повністю підрахувати збитки, завдані природі Кінбурну.
“І хоча остаточну суму зараз назвати неможливо, з упевненістю можна сказати, що вона буде обраховуватися мільярдами”, – зазначив Олег Деркач.
Він додає, що важливо підраховувати збитки за методиками, які відповідають світовим вимогам. Тільки тоді їх приймуть у міжнародних судових інстанціях.
Науковці вважають, що для відновлення лісів знадобляться десятиріччя. І це – у кращому випадку, якщо кошти на це виділять одразу після звільнення півострова.
“Щодо заповідних степів, то ситуація ще гірша. Річ у тім, що досі вони ніколи не розорювалися, ґрунти тут дуже вразливі і після пошкоджень такого масштабу на їх відновлення знадобиться кілька десятків років”, – наголошує пан Олег.
Але науковець запевняє, що хоча Кінбурнській косі й завдано величезної шкоди, та не все так критично. Особливо якщо враховувати, що вигоріли здебільшого штучні насадження – монокультури сосни. За правильних дій у довгостроковій перспективі це може мати навіть певний позитивний ефект. З'являється можливість відновлення піщаного степу і притаманних цій місцині колкових лісів.
У квітні 2023 року ЕкоПолітика повідомляла, що окупанти повністю спалили близько 8 тис. га території на Кінбурнській косі.
У червні 2023 року ми розповідали, що заповідники Миколаївщини зазнали катастрофічного затоплення.
