Міністерка захисту довкілля Світлана Гринчук прийшла на посаду у непростий час. Проблеми довкілля в Україні дуже гостро стояли на порядку денному і до повномасштабної війни, а російська агресія тільки погіршила ситуацію — збитки, завдані воєнними діями, вже сягають мільярдів гривень. А поки Україна намагається вистояти у боротьбі за власну незалежність, Європа вимагає швидкої імплементації положень Green Deal та низки європейських екологічних норм та правил.
Пані Гринчук дала ексклюзивне інтерв'ю для ЕкоПолітики та поспілкувалася з нами про те, як це – відстоювати питання довкілля під час війни.
- 5 довкіллєвих питань, яким Ви надали найвищий пріоритет і зосередили першочергово на них свою увагу після вступу на посаду?
Серед моїх пріоритетів на посаді міністерки захисту довкілля та природних ресурсів України є продовження довкіллєвих євроінтеграційних реформ та практична реалізація положень пункту 8 Формули миру “Екологічна безпека”. Фокусуємося на водній, лісовій політиках та реформах державного екологічного контролю, галузі надрокористування, управління відходами та запобігання промзабрудненню і, звичайно ж, розвитку природно-заповідного фонду та реформі кліматичних та екологічних фінансів.
- В Україні щотижня відбуваються затримання та кримінальні провадження за масштабні незаконні вирубки лісів — зокрема, мова йде про самих працівників лісової галузі. Очевидно, що реформа провалена, такого не було до цього ніколи. Як Міндовкілля планує захистити українські ліси від рубок та вивозу деревини за кордон?
Реформа лісової галузі ще триває. І як я вже говорила, серед наших цілей корпоратизація ДП "Ліси України" та перетворення лісової сфери на прозору та прибуткову. Наша мета – викорінити повністю зловживання та незаконні дії. І для цього потрібен не один рік.
Боротьба із незаконними рубками, посилення пожежної інфраструктури, збільшення площ лісів шляхом переведення до лісового фонду самозаліснених ділянок, інвентаризація лісу та продовження цифровізації галузі – усе це системна довготривала робота. У рамках реформи ми вже впровадили електронний лісорубний квиток та електронний сертифікат про походження деревини, посилили контроль за перевезенням деревини шляхом фотографування завантажених лісоматеріалами транспортних засобів.
Плануємо і надалі вживати усі необхідні заходи для подальшого удосконалення законодавства для посилення охорони лісів. Зокрема, буде запущено експериментальний проєкт щодо відстеження транспортних засобів, які здійснюють вивезення деревини, що додатково посилить контроль за її перевезенням.
- Реформа Держекоінспекції триває вже 7 років, проте корупція у цьому органі досі процвітає, а опитування показують, що діяльність екоінспекторів входить до списку найбільших перешкод для ведення бізнесу. Єврокомісія назвала цю реформу серед 5 пріоритетних завдань на 2024 рік. Водночас законопроєкт № 3091 "Про реформу екоконтролю" використовується більше для популізму та піару. Вже 3 роки нічого не рухається після його першого читання. Чому і ця реформа буксує? Чи буде ця реформа реалізована так, як пропонували ваші попередники – простим перейменуванням органу?
Так, дійсно реформа екологічного контролю розпочалася давно, її основні засади були визначені ще у 2017 році Концепцією реформування системи екоконтролю.
На сьогодні Міндовкілля переглянуло стратегічні цілі та пріоритети цієї політики. Вони акумульовані у проєкті Стратегії реформування державного екологічного контролю. Наразі цей документ готується до внесення на розгляд уряду.
Стратегія передбачає оновлене бачення реформи, сформоване на сучасних європейських практиках і підходах, та враховує попередній досвід. Нею визначаються стратегічні цілі й пріоритети на найближчу перспективу до 2026 року, а операційний план окреслює практичні кроки її поетапної реалізації.
Ми також розраховуємо на якнайшвидше схвалення народними депутатами у другому читанні й відповідного проєкту закону України про державний екологічний контроль. Працюємо над цим спільно з комітетом Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування. Адже без прийняття цього закону повноцінне впровадження реформи екологічного контролю є неможливим.
Фото: mepr.gov.ua.
- Чому довкіллєві законопроєкти, на ухваленні яких наполягає ЄС, не були в фокусі уваги Верховної Ради ні до повномасштабної війни, ні зараз? З боку здається, що міністерство сконцентроване не на впровадженні європейських принципів і регламентів, зокрема захисті довкілля, а на ліцензуванні бізнесу, папірцях та диджиталізації.
Міндовкілля плідно співпрацює з профільним комітетом Верховної Ради України у всіх законодавчих ініціативах та реформах. Впевнено можу сказати, що кожен профільний підрозділ опікується своїми напрямками та крок за кроком рухає наші основні довкіллєві реформи.
Не даремно кажуть, що наш довкіллєвий розділ 27 є найскладнішим – маємо повністю імплементувати близько 200 актів права ЄС.
Приміром, звіт, який нещодавно представила Єврокомісія, свідчить, що навіть попри збройну агресію рф, Україна прийняла необхідне законодавство для подальшого узгодження горизонтальних питань, а також щодо якості води, управління відходами, хімічної безпеки. Суттєвий прогрес спостерігається у формуванні кліматичної політики, у створенні законодавчого базису для реформування системи управління відходами. Натомість напрямки, пов’язані зі створенням інфраструктури (для очищення вод, утилізації відходів) вимагають додаткових ресурсів і міжнародної підтримки.
Є європейські норми, які ми впровадили ще до набуття статусу держави-кандидата. Наприклад, у сфері управління водними ресурсами. Україна адаптувала своє законодавство до Директиви ЄС про оцінку впливу на довкілля та Директиви про стратегічну екологічну оцінку. Але є напрями, де зміни лише розпочались.
- Україна отримала "одиницю" та "двійку" від Єврокомісії за прогрес в екологічних реформах у минулі роки. Це дуже образливо, але зрозуміло чому. Чи перейдемо ми до європейських принципів обговорення і впровадження змін – із залученням експертів, бізнесу, громадськості?
Довкіллєві реформи в Україні формуються із залученням усіх стейкхолдерів – бізнесу, громадськості та держави. Торік Європейська Комісія у своєму звіті “Україна 2023” надала нам низку рекомендацій на 2024 рік. Станом на сьогодні деякі з них вже виконані вчасно та в повному обсязі, певні завдання виконані частково, декілька знаходяться на стадії виконання.
- Закон про промзабрудення передбачає, що старі екологічні дозволи діятимуть ще 4 роки після набрання чинності законом. Проте для нових користувачів заяву на отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу потрібно подати за 3 місяці. Чи вважаєте ви, що це рівні правила гри для всіх? Чому така правова колізія потрапила в закон і чи буде вона виправлена?
На нашу думку, жодної колізії не існує, а положення закону є логічними й послідовними. Відповідно до закону, нові установки, які не були введені в експлуатацію і не мали попередніх дозвільних документів, мають розпочати свою роботу за новими правилами, визначеними цим законом, та, відповідно, отримати інтегрований довкіллєвий дозвіл.
Дійсно, законом визначено, що оператори установок, що вводяться в експлуатацію вперше протягом 12 місяців з дня набрання чинності цим законом, подають заяву про отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу не пізніше ніж через 3 місяці з дня набрання чинності цим законом.
Зазначене положення стосується операторів, які планують ввестись в експлуатацію протягом першого року (12 місяців) з дня набрання чинності цим законом – і саме для того, щоб встигнути отримати в цей період інтегрований довкіллєвий дозвіл, оператору установки необхідно згідно з законом подати заяву протягом перших 3 місяців з дня набрання чинності законом.
Це положення в жодному разі не зобов'язує операторів, які не поспішають із введенням установки в експлуатацію протягом першого року дії закону, подавати заяви на отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу.
Звичайно, оператор установки може подати заяву на отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу в будь-який для нього зручний час (не обов'язково не пізніше ніж через 3 місяці з дня набрання чинності цим законом), але в такому випадку міністерство не зможе гарантувати, що оператор установки отримає дозвіл протягом 12 місяців з дня набрання чинності цим законом.
Хочу звернути увагу, що цим положенням закону ми звертаємо увагу операторів установок на часові рамки, які необхідні для проходження всієї процедури отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу.
Насправді порівняно з іншими країнами вона досить швидка (орієнтовно 120 робочих днів, що є достатньо швидким терміном (у Чехії – до 185).
Подібна логіка закладена законом і щодо установок, які вже провадять діяльність (тобто вже введені в експлуатацію та, очевидно, мають чинні дозволи).
Строк дії чинних дозволів, визначених законом, становить 4 роки, а строк для подачі заяви на отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу складає 3 роки, що аналогічно враховує час на розгляд заяви й видачу інтегрованого довкіллєвого дозволу (частина шоста статті 29 закону про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення).
Беручи до уваги, що діючі установки не можуть одномоментно перейти на інтегровані довкіллєві дозволи, оскільки вже знаходяться в процесі експлуатації, законом передбачено перехідний період, що складає 4 роки.
Фото: mepr.gov.ua.
- На Вашу думку, чи встигнуть великі промислові підприємства за 4 роки в умовах війни модернізувати своє обладнання таким чином, щоб отримати інтегрований довкіллєвий дозвіл? При тому, що вони знаходяться під обстрілами та не мають можливості залучати інвестиції під час війни.
Звичайно, ми розуміємо занепокоєння бізнесу щодо можливих значних витрат на впровадження найкращих доступних технологій та методів управління.
Тому хочемо повідомити, що законом передбачені тривалі періоди до набрання чинності нових правил, які дозволять багатьом підприємствам впровадити нові технології в рамках звичайних циклів модернізації свого технологічного обладнання.
Закон передбачає поступовий перехід на нову дозвільну систему та найкращі доступні технології та методи управління.
Зокрема, висновки найкращих доступних технологій та методів управління, застосовуються не раніше ніж через 4 роки з дня припинення або скасування воєнного стану, крім установок, що вводяться в експлуатацію вперше, з дня набрання чинності такими висновками.
Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, дозволи на спеціальне водокористування та дозволи на здійснення операцій з оброблення відходів, отримані операторами установок, втрачають чинність з дня отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу, але не пізніше, як через 4 роки з дня набрання чинності законом.
Протягом зазначеного чотирирічного строку оператори установок, що провадять види діяльності, зазначені в додатку до закону, мають право на отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу, отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, дозвіл на спеціальне водокористування та дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів у порядку, встановленому законодавством.
Крім того, операторам установок, які не бажають модернізуватися та надалі планують виведення установки з експлуатації, буде надана можливість працювати згідно з екологічними нормативами, які є чинними на момент подання заяви про отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу до 10 років. Також оператору установки може бути надано відступ на строк здійснення конкретних заходів, визначених умовами інтегрованого довкіллєвого дозволу. Він не може перевищувати 7 років з дня застосування висновків найкращих доступних технологій та методів управління, щодо яких надано відступ.
Таким чином, закон створює умови для поступового переходу на нову дозвільну систему та найкращі доступні технології та методи управління.
Крім того, для впровадження операторами установок найкращих доступних технологій законопроєктом передбачена можливість надання пільги при ввезенні в Україну нового устаткування, обладнання, комплектуючих до них та матеріалів, які не виробляються в Україні, згідно з вимогами податкового та митного законодавства.
Також міністерство вже працює над розробленням концепції державної цільової програми підтримки підприємств, що впроваджують найкращі доступні технології та методи управління, розроблення якої передбачено законом.
Приміром, в Україні вже другий рік реалізується грантова програма GIZ за підтримки уряду Німеччини. У її рамках перші українські підприємства отримують грантові кошти в розмірі до 2 млн євро для співфінансування впровадження НДТМ. Ми й надалі продовжуємо працювати над пошуком можливостей для залучення інших ресурсів, щоб зробити нові технології доступними.
- Які перспективи повноцінного функціонування системи MRV в Україні та як можна допомогти українським підприємствам подавати звітність та верифікувати викиди під час війни?
План Ukraine Facility на ІІ квартал 2025 року передбачає відновлення обов’язковості моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ). Для цього ми вже напрацювали проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів".
Законопроєкт напрацьований з розумінням, що в період війни частина установок була зруйнована чи суттєво пошкоджена, а ще частина установок знаходиться на тимчасово непідконтрольній території України.
Ці зміни передбачають обов’язковість дотримання вимог закону про МЗВ у період воєнного стану з урахуванням безпекової ситуації, реєстрацію установок в автоматичному режимі, конкретизацію складових та вимоги до створення, ведення Єдиного реєстру МЗВ, які дозволять привести у відповідність закон України про МЗВ до вимог Закону України "Про публічні електронні послуги".
Ми дійсно розуміємо, що після відновлення звітності у нас можуть виникнути наступні ризики:
- велика кількість звітів, які потребуватимуть верифікації, у порівнянні з обмеженою кількістю верифікаторів;
- верифікація звіту оператора займає певний час і в більшості випадків потребує виїзду верифікатора на установку та доопрацювання звітів оператором.
Тому необхідно напрацьовувати шляхи взаємовизнання національних верифікаторів з європейськими.
Ми розуміємо, що ці зміни можуть бути складними як для держави, так і для бізнесу, тому Міндовкілля за підтримки GIZ в Україні проводить зараз тренінгові сесії для операторів установок, верифікаторів, консультантів та інших зацікавлених осіб у сфері моніторингу, звітності та верифікації. Також у наших планах є розширення переліку видів діяльності та внесення змін до чинних нормативно-правових актів для приведення системи МЗВ у відповідність до європейської.
- Останні роки реформи у сфері довкілля та зеленого переходу реалізуються за рахунок і за допомогою грантів та міжнародних "експертів". Результат за 5 років таких реформ як то кажуть "на столі". Чи планує міністерство формувати власну компетенцію для реалізації реформ? Чи буде покладатися на аутсорсинг?
У Міндовкілля є своя компетенція та інституційна памʼять. Звичайно, ми, як і весь урядовий апарат, переживаємо не найкращі часи, адже багато фахівців виїхали за кордон або пішли до лав ЗСУ. Крім того, ніхто не скасовував воєнного контексту. Врахуйте, ми – країна, яка проходить процес євроінтеграції та реформ під час повномасштабної війни й при цьому демонструє прогрес.
Наявність міжнародної технічної допомоги, фахівців, які готові надавати якісну експертизу, нам лише в плюс. Адже хто, як не експерти, які глибоко знають європейське законодавство з середини й впроваджували його у своїх країнах, можуть допомогти нам врахувати досвід та помилки інших на цьому шляху та швидше дійти до цілі - інтегруватися в ЄС.
Така співпраця українських та європейських експертів дозволяє розробляти необхідний законодавчий базис з врахуванням як українських реалій, діючого національного правового поля, так і з дотриманням європейських норм та вимог, які ми маємо імплементувати. Спільна робота дозволяє тримати цей баланс та адаптувати кращі практики законодавства ЄС до українських реалій.
ЕкоПолітика продовжить і надалі детально висвітлювати діяльність Міндовкілля, слідкувати за впровадженням євроінтеграційних реформ, а також розповідати про прояви корупції у галузі та взаємодію міністерства зі стейкхолдерами, експертами та громадськістю.
