Що таке енергетичний план міста і як його реалізувати: кейс Сум

Що таке енергетичний план міста і як його реалізувати: кейс Сум shutterstock
Олена Яценьо

Яка енергетична політика міста Суми

План дій зі сталого енергетичного розвитку і клімату (ПДСЕР) — це свого роду інструкція з розробленими методиками та рекомендаціями щодо зменшення утворення парникових газів у всіх сферах життя — промисловість, бюджетний сектор, транспорт, вуличне освітлення, житлові будинки тощо.

Як займається реалізацією такого енергетичного плану місто Суми — з'ясували аналітикині ГО “СП “Еколтава”.

29 вересня 2015 року Суми приєдналися до ініціативи “Угода Мерів”. Протягом року було розроблено План дій сталого енергетичного розвитку м. Суми до 2025 року.

У документі окреслено низку зобов‘язань щодо провадження амбітної енергетичної політики міста, а саме:

  • скоротити річне споживання енергоресурсів на 20% (544,3 тис. МВт год);
  • замістити частку природного газу коштом альтернативних джерел на 5,8%, (10,8 млн м3);
  • зменшити викиди вуглекислого газу на 20,2 % (199,1 тис. т СО2);
  • скоротити річні видатки на паливно-енергетичні ресурси щонайменше на 344,3 млн грн.

Усі індикатори вказано щодо рівня споживання та видатків у 2013 році, який обрано як базовий для проведення розрахунків.

Чинний План дій Сум розроблено відповідно до рекомендацій пакету Європейського Союзу щодо клімату та енергії до 2020 року для підписантів, які приєдналися в період між 2008 і 2015 роками.

Підписанти нової "Угоди Мерів", які приєдналися після 2015 року, зобов’язуються готувати свої Плани дій зі сталого енергетичного розвитку і клімату (ПДСЕРК) з урахуванням розв'язання не тільки енергетичних питань, а й враховуючи заходи з пом’якшення наслідків зміни клімату й адаптації міст до 2030 року.

За результатами громадської оцінки ГО “Суспільний проєкт “Еколтава”, згідно з методикою ГО “Екоклуб”, ПДСЕР м. Суми отримав 16,5 із максимально можливих 24 балів.

Як зауважують аналітикині "Еколтави", це досить непоганий показник амбітності взятих зобов’язань міста, проте він не передбачає низку важливих нюансів, які обов’язково треба врахувати під час підготовки оновленого документа. Йдеться про такі:

  • внести до розрахунків усі основні джерела викидів, такі як промисловість, шляхом налагодження комунікацій та взаємної підтримки;
  • передбачення більш амбітних проєктів з використанням відновлюваних та альтернативних джерел енергії;
  • застосовувати інтегрований підхід до пом’якшення наслідків і адаптації до зміни клімату;
  • сприяти доступу містян до стійкої, надійної та доступної енергії з метою подолання енергетичної бідності;
  • сприяти своєчасному та повнообсяжному виділенню фінансового забезпечення для впровадження передбачених заходів та програм.

Раніше ЕкоПолітика писала, що українці масово долучаються до держпрограми з утеплення житла. Станом на 5 листопада 2021 року Фонд енергоефективності отримав і зареєстрував 832 заявки від ОСББ на участь у державній програмі з енергомодернізації багатоповерхових будинків "Енергодім".

Читайте також
У 2025 році Україна видала майже 15 млн гарантій походження "зеленої" електроенергії
У 2025 році Україна видала майже 15 млн гарантій походження "зеленої" електроенергії

Загальна кількість установок відновлюваної енергії у нашій країні перевищила 1,5 тис.

Чи готова Україна стати водневим хабом Європи?
Чи готова Україна стати водневим хабом Європи?

“Зелений” водень може відіграти роль додаткової точки зростання української економіки, однак галузь досі залишається на старті   

В Україні на "зелену" енергію припало 11% загальної генерації у 2025 році – НКРЕКП
В Україні на "зелену" енергію припало 11% загальної генерації у 2025 році – НКРЕКП

Беззаперечним лідером чистої генерації залишається сонячна енергетика

Від’ємні ціни на електроенергію в Європі не знизять рахунки споживачів
Від’ємні ціни на електроенергію в Європі не знизять рахунки споживачів

Щоб виправити ситуацію, потрібно вдесятеро збільшити ємність систем накопичення енергії